Зразок роботи
Кваліфікація повторності тотожних злочинів. Така повторність наявна,
якщо злочини, що утворюють її, містять ознаки того ж складу злочину
(наприклад, вчинені послідовно дві крадіжки чи два заволодіння
транспортними засобами).
При цьому, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й
сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК повинні отримувати
окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка,
вчинена повторно, або крадіжка, поєднана з проникненням у житло). Якщо ж
злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому
складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло,
п'ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація
здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У
таких випадках повторність злочинів повинна зазначатись у процесуальних
документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака
відповідних злочинів. [18, с. 147]
Така кваліфікація відбувається й у випадках, коли злочини, належні до
повторності, всі є закінченими чи всі є замахами на злочин або готуванням до
нього.
7
Повторність тотожних злочинів, якщо вона прямо не передбачена в статті
Особливої частини КК (наприклад, особа вчинила послідовно два умисних
тяжких тілесних ушкодження), розглядається в п. 1 ч. 1 ст. 67 КК як обставина,
що обтяжує покарання.
Кваліфікація повторності однорідних злочинів, тобто злочинів, які мають
тотожні чи подібні безпосередні об'єкти та вчинені з однією формою вини, не
викликає якихось ускладнень. Кожний злочин, що утворює повторність, має
отримати самостійну кваліфікацію за відповідною статтею КК, причому
наступний злочин кваліфікується за ознакою повторності. Так, якщо особа
вчинила послідовно розбій і крадіжку, вчинене підпадає під ознаки ч. 1 ст. 187 і
ч. 2 ст. 185 КК (за ознакою повторності).
2) повторність злочинів, пов'язана із засудженням винного за раніше
вчинений ним злочин.
При повторності особа вчиняє однорідні чи тотожні злочини, а для
рецидиву така умова не є обов'язковою. При повторності особа може вчиняти
як умисні (ч. 2 ст. 185 КК) так і необережні (ч. 2 ст. 286 та ч. 2 ст. 286 КК)
злочини, а при рецидиві, як відомо, мають бути наявні тільки умисні злочини.
А також існує поділ на:
повторність злочинів, яка передбачена Загальною частиною КК;
повторність, що передбачена Особливою частиною КК[167].
Така диференціація повторності зумовлена віднесенням норм, які її
регламентують, до Загальної і Особливої частин Кримінального кодексу.
Загальна частина передбачає положення про порядок призначення покарання
при вчиненні декількох злочинів, про підвищення відповідальності при
повторності злочинів. В Особливій частині повторність передбачена як
кваліфікуюча ознака конкретних складів злочинів. Повторність в Особливій
частині Кримінального кодексу впливає на кваліфікацію суспільно небезпечних
діянь і, відповідно, на міру покарання за вчинення повторного злочину. У тих
випадках санкція статей передбачає більш суворе покарання, ніж за
аналогічний злочин, вчинений вперше.
Магістр