Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження полягає і в тому, що новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) запровадив центром протидії злочинності та розвитку кримінальної юстиції концепцію «відновлюю чого правосуддя». На підтвердження цього законодавець закріпив положення щодо захисту приватних прав та інтересів окремих осіб, яким кримінальним правопорушенням (злочином) заподіяно майнової та/або моральної шкоди, визначив зміст і спрямованість діяльності держави. На шляху побудови відновлюю чого правосуддя першочергове значення набуває відшкодування (компенсація) шкоди, завданої конкретним кримінальним правопорушенням на користь його жертви (потерпілої особи).
Держава, закріпивши за собою обов’язок забезпечення прав і свобод людини, надає можливість у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, звернутися до суду з метою їх захисту, у тому числі шляхом компенсації матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ст. 55, 64 Конституції України, ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).
Основним законним інтересом потерпілих є реалізація права на відшкодування (компенсацію) завданої шкоди, в тому числі моральної (немайнової). Норми чинного цивільного законодавства недостатньою мірою врегульовують дані відносини, хоча й не заперечують існування такої можливості. Зокрема, ст. 1177, 1207 ЦК України відсилають до спеціального закону, але на разі такого закону не існує. Не досить чітко визначено і підстави та порядок відшкодовування (компенсації) фізичній особі шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за рахунок Державного бюджету України.
Науково-теоретичну базу дослідження правового регулювання відшкодування шкоди, завданої злочином становлять праці вітчизняних і зарубіжних правників, зокрема: Л.М. Баранової, С.В. Васильєва, К.М. Варшавского, В.В. Владимирова, М.К. Галянтича, С.Д. Гринько, О.В. Грищук, С.Е. Демського, О.В. Дзери, Г.В. Єрьоменко, 0.М. Ерделевського, А. І. Загорулько та інші.
Метою курсової є визначення особливостей цивільно-правового регулювання відносин з відшкодування шкоди у кримінальному провадженні.
Поставлена мета обумовлює такі основні завдання:
1. охарактеризувати та визначити тенденції розвитку зобов’язання з відшкодування шкоди, завданої злочином;
2. виявити характерні ознаки зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої злочином;
3. сформулювати функції зобов’язань із відшкодування шкоди, завданої злочином;
4. виявити правові підстави реалізації фізичною особою права на відшкодування державою шкоди, завданої кримінальним правопорушенням з ціллю відновлення прав потерпілої особи;
5. дослідити зарубіжний досвід компенсації шкоди, завданої злочином.
Об’єктом дослідження є правовідносини щодо відшкодування (компенсації) майнової та немайнової шкоди.
Предмет дослідження - правове регулювання відшкодування (компенсації) майнової та немайнової шкоди, завданої злочином (кримінальним правопорушенням).
Методи дослідження. У ході дослідження використовувалась сукупність теоретико-методологічних засобів і прийомів пізнання, зокрема, історико-правовий, формально-логічний, системно-структурний, аналітичний, діалектичний та інші.
Структура курсової. Курсове дослідження із вступу, 3 розділів, висновків і списку використаних джерел.
Магістр