0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Соціальна природа правопорушення (ID:1136687)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 40
Рік виконання: 2019
Вартість: 140
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ «ПРАВОПОРУШЕННЯ» ТА «ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА» 5 1.1.Поняття, склад, ознаки і види правової поведінки 5 1.2. Поняття і ознаки правопорушення 8 1.3.Склад правопорушення 13 РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА І ПРИЧИНИ ПРАВОПОРУШЕНЬ 17 2.1.Причини правопорушень 17 2.2. Види причин правопорушень 19 2.3. Соціологічні теорії причин злочинності 22 РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕКА ПРАВОПОРУШЕНЬ 31 3.1. Кримінальна протиправність 31 3.2. Винність та караність 33 ВИСНОВОК 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39  
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Актуальність теми курсового дослідження обумовлюється наступним. Правопорушення є неминучим наслідком соціального розвитку, пов'язаного з ним прогресу чи регресу виробництва та зумовленого цим розлагодження соціального статусу індивіда. Суперечності між потребами і соціальними засобами їх задоволення поряд із розлагодженістю соціального статусу індивіда (освітнього, культурного) обумовлюють посягання на наявний суспільний порядок. Серед причин і умов вчинення правопорушень виділяють об'єктивні і суб'єктивні причини. Об'єктивними причинами виступають конкретні протиріччя в суспільному бутті, в економічних, політичних і соціальних відносинах людей. До суб'єктивних причин правопорушень відносять деформації в правосвідомості, в потребах, мотивах, позиціях, в низькому рівні моральної і правової культури. Поведінка людини залежить як від соціальних, так і від біологічних факторів. Визнання цього факту породило наукову проблему: який із цих факторів є домінуючим у формуванні здібностей, відчуттів, поведінки, дій людини і яким чином здійснюється взаємозв’язок соціального й біологічного в людині. Так, Ч.Ламброзо, Е.Феррі, Р.Гарофало, І.Ной, В.Ємельянов та інші віддавали перевагу біологічній сутності. Ступінь вивченості теми. Питаннями правопорушення займалися ще дореволюційні практики (наприклад, В.М.Хворостов). Теоретичну основу роботи складають дослідження фахівців в галузі теорії держави і права, а також галузевих юридичних наук: С.С. Алексєєва, І.М. Барцица, М.І. Брагинського, П.К. Блажко, В.М. Ведяхіна, В.В. Вітрянського, Н.М. Вопленко, А.Ф. Галузіна, А.А. Герцензона, Ю.І. Гревцова, І.М.Даньшина, Ю.О. Денісова, С.М.Кожевнікова, В.М.Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, Г.І. Курдюкова, і інших. Сучасні положення про правопорушення розглянуті в юридичній літературі такими авторами як Малько А. В., Радько Т.М. і багатьма іншими. Питання про соціальну природу і причини правопорушень досить складне і відповісти на нього однозначно неможливо, оскільки в правознавстві існує багато концепцій про причини правопорушень. Вивченням причин і умов вчинення правопорушень займається кримінологія. Вона вивчає, в першу чергу, причини злочинності, інші правопорушення вивчаються окремими галузями права, в тому числі адміністративним, трудовим і цивільним. Аналізу причин і умов вчинення проступків у нас, на жаль, майже немає в науковій літературі. Представляється доцільним провести багатоаспектну юридичну характеристику правопорушення. Головною метою роботи є правовий аналіз соціального кореню правопорушення. Об’єктом дослідження є сутність соціальних чинників правопорушення. Предмет дослідження – правопорушення, відмінність правопорушення від злочину, шляхи і способи боротьби із правопорушеннями. Основні завдання роботи: 1.розкрити природу правопорушень та розглянути теорії правопорушення в соціології права, 2. дослідити співвідношення понять правопорушення і злочинність, 3. висвітлити шляхи і способи боротьби з правопорушеннями. Методи дослідження: історичний, аналітичний, порівняльно-правовий. Практичне значення роботи полягає у юридичному аналізі правопорушення, його соціальних причин, порівнянні правопорушення та злочину, а також пропозиції щодо шляхів подолання та попередження правопорушень. Робота має наступну структуру: вступ, 3 розділи, висновки, список використаної літератури.