Морське право (ID:1151883)

Будь-яке, перевезення здійснюється на підставі договору, перевезення морськими шляхом не є виключенням з цього правила. Морські перевезення здійснюються на підставі договору морського перевезення. В статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України зазначено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). [1, ст.133]. Окрім, регулювання договору морського перевезення національним актом (Кодексом торговельного мореплавства України), такий договір, передбачено і в міжнародних нормативно-правових актах, зокрема в «Гамбурзьких правилах», які вказують, що договір морського перевезення являє собою будь-який договір відповідно до якого, перевізник за сплату фрахту зобов’язується перевезти вантаж морем з одного порту в інший. Спираючись на визначення, яке зазначене в Конвенції ООН про морське перевезення вантажів 1978 року («Гамбурзькі правила»), то можна дійти висновку, що воно є застарілим, адже, не дивлячись на стислий виклад, воно не містить жодних посилань, на форму такого договору, тому що за усталеною практикою такий договір укладається виключно в письмовій формі. Але все ж таки, вказана Конвенція ООН є міжнародними правовим актом, який є ратифікованим багатьма країнами, і наша країна не є виключенням, а отже його положення слід брати до уваги у правовідносинах, що стосуються морських перевезень.