Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Неможливо сформувати і розвинути правову демократію без зміцнення і вдосконалення правової основи держави та всіх сфер суспільного життя. Тому останніми роками законодавчі та виконавчі органи державної влади України здійснили активний законодавчий процес, результатом якого стали кардинальні покращення правового регулювання в усіх сферах суспільного життя.
Конституція України визначає, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, громадяни та їх об'єднання зобов'язані додержуватися Конституції та законів України. Таким чином, законність передбачає неухильне і обов'язкове виконання законів і нормативних актів усіма суб'єктами права: державними установами, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами, і поширюється на всі сфери суспільного життя.
У найзагальнішому розумінні законність слід тлумачити як відправну точку, основоположну ідею здійснення будь-якої діяльності, незалежно від сфери суспільних відносин, яку вона охоплює. Законність передбачає неухильне дотримання всіма суб'єктами права норм чинного законодавства, сприяючи тим самим забезпеченню законності та правопорядку в суспільстві.
За режиму законності у правовій системі створюється правова атмосфера, усі суб’єкти права (державні органи, посадові особи, громадяни та їх об’єднання) послідовно реалізують чинні правові норми, в суспільстві панують поняття права, гуманізму, справедливості, свободи та відповідальності.
Ваговий внесок у дослідження питання законності зробили такі вчені, як
В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, П. П. Михайленко, О. М. Музичук, В.Л. Ортинський, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, О. П. Рябченко, М. Ф. Селівон, О. В. Серьогін, В. Б. Авер’янов, І. К. Туркевич, О. Ф. Фрицький, К. Ф. Шеремет, О. М. Якуба, Х. П. Ярмакі, С. М. Яровий О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. Т. Білоус, В. В. Богуцький, І. Л. Бородін, І. П., Голосніченко, Р. А. Калюжний, С. С. Сливка, М. П. Стрельбицький, Л. М. Стрельбицька та інші. Проте дане питання не втрачає своєї актуальності, що і обумовило вибір теми курсової роботи.
Метою дослiдження є характеристика принципів та системи гарантій законності в Україні.
Для досягнення до мети дослiдження поставлено ряд завдань:
– визначити поняття законності;
– розкрити основні принципи законності;
– охарактеризувати нормативно-правову основу законності в Україні;
– проаналізувати систему гарантій законності.
Об`єктом дослiдження є суспільні відносини у сфері правового регулювання та гарантування законності в Україні.
Предметом дослiдження є методологія теорії держави і права принципи та система гарантій законності в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення теорії пізнання й загальної теорії держави і права. У процесі дослідження були використані наступні наукові методи: діалектичний – дозволив визначити поняття законності; формально-логічний метод було використано під час характеристики принципів законності; системно-структурний метод обумовив докладне вивчення гарантій законності в Україні.
Теоретичну основу дослідження становлять чинне законодавство України, монографічна література, періодичні видання та підручники. Зокрема, в роботі використано праці таких науковців, як: Скакун О. Ф., Мелех Л.В., Кельман М.С., Лизогуб Я.Г., Албул С.В., Колодій А. М., Домброван Н.В., Марушій О. А., Кириченко А.О., Здоровець С. В., Шестак В.С. та інших.
Структура курсової роботи. Курсова складається зi вступу, трьох роздiлiв, висновкiв та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ЗАКОННОСТІ
1.1. Поняття законності
Законність є однією з основних категорій юридичної науки і займає провідне місце в її понятійному апараті. Сенс цього поняття полягає в тому, що воно передбачає прямий, негайний вихід теоретичних досліджень на практичний рівень. У юридичній науці законність розглядається як одна з фундаментальних категорій, тому різні аспекти цього явища так чи інакше розглядаються в багатьох наукових працях, які безпосередньо не присвячені законності. Фактично законність є продуктом юридичної науки, оскільки право в кінцевому підсумку спрямоване на забезпечення законності та правопорядку в державі.
Законність – це спосіб здійснення влади та управління, форма державного управління суспільством, конституційний принцип діяльності всіх державних установ, громадських організацій, посадових осіб і громадянської діяльності, невід’ємна частина демократії, політико-правової системи соціальної держави, основа суспільних норм життя, її функціонування, неухильне дотримання, виконання та застосування вимог права; найважливіша ланка правової системи.
В одній з останніх вітчизняних колективних монографій, присвячених проблемі законності, зазначається, що «на рівні теоретико-методологічного обґрунтування необхідності законності державного управління та його загальної характеристики та місця в системі держави немає істотних розбіжностей серед вчених. Законність – це правовий режим у державі, за якого діяльність державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до закону»[1].
Магістр