Зразок роботи
У контексті трансформації системи кримінального судочинства та зростання вимог до доказової бази розслідування, надзвичайно важливого значення набуває вдосконалення підходів до виявлення, фіксації, вилучення та експертного дослідження слідів, залишених людиною. Саме ці сліди нерідко є єдиними речовими доказами, що безпосередньо пов’язують особу з місцем події, знаряддям чи іншими об’єктами злочину.
Актуальність теми зумовлена потребою в підвищенні ефективності криміналістичного забезпечення досудового розслідування. Сліди людини, зокрема відбитки рук, сліди ніг, біологічні зразки та інші матеріальні відображення її взаємодії з довкіллям, становлять вагомий доказовий ресурс, реалізація якого залежить від грамотного застосування техніко-криміналістичних засобів, чітких методик і дотримання процесуальних вимог.
Науковий інтерес до дослідження слідів людини сформувався ще на початку XX століття в рамках трасології та дактилоскопії, однак у XXI столітті зазнав істотної еволюції. Сучасні праці вчених — таких як В. Ю. Шепітько, Т. В. Юрчик, В. В. Пясковський, М. В. Салтевський — висвітлюють структурні та функціональні особливості слідів, технології їх ідентифікації, значення в доказуванні. Водночас новітні підходи, як-от застосування штучного інтелекту, лазерної візуалізації, біохімічного аналізу, потребують комплексного узагальнення та впровадження в практику.
Об’єктом дослідження виступає криміналістична діяльність з виявлення, фіксації, вилучення та дослідження слідів людини у процесі розслідування злочинів.
Предметом дослідження є класифікація слідів людини, методи їх виявлення, техніки фіксації, способи вилучення та судово-експертного аналізу.
Метою курсової роботи є комплексне дослідження слідів людини як криміналістичного джерела інформації, з урахуванням теоретичних підходів і практичного досвіду правоохоронної діяльності.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
1) розкрити поняття слідів людини та їх криміналістичне значення;
2) провести класифікацію слідів людини за ознаками, що мають значення для розслідування;
3) проаналізувати методи виявлення, фіксації та вилучення слідів на місці події;
4) вивчити порядок дослідження слідів у межах експертної практики та оцінити їх роль у доведенні обставин злочину.
Структура роботи відповідає логіці дослідження та складається зі вступу, двох розділів, що охоплюють теоретичні та практичні аспекти теми, висновків та списку використаних джерел що налічує - 25 найменувань розміщених на – 3-х сторінках. У першому розділі висвітлено загальні поняття, природу та класифікацію слідів людини. У другому розділі детально розглянуто практичні аспекти їх виявлення, фіксації, вилучення та експертного дослідження. Загальний обсяг роботи складає 30 сторінок.
