Зразок роботи
Актуальність дослідження. Визначення та законодавче закріплення розумності строків у кримінальному процесі є вирішальним для ефективної реалізації завдань кримінального провадження, передбачених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України. Специфіка процесуального регулювання досудового розслідування залежить від чисельності підозрюваних або обвинувачених, складності розслідуваних кримінальних правопорушень, а також обсягу та характеру необхідних процесуальних рішень для забезпечення детального судового розгляду.
У контексті українського правосуддя, відсутність ефективних механізмів захисту при порушенні строків досудового розслідування та їх судового розгляду веде до ситуацій, коли процесуальні строки, формально встановлені законом, не завжди відповідають критеріям «розумності». Зміни, внесені до КПК у 2017 і 2019 роках, стимулювали посилення дискусій і досліджень щодо регуляції процесуальних строків, підкреслюючи потребу їх детального перегляду та удосконалення.
Згідно з чинним кримінальним процесуальним законодавством, досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що ставить під владу слідчого низку слідчих повноважень. З огляду на значення цих повноважень, важливо, щоб вони мали чіткі терміни, гарантуючи розумність строків для досягнення цілей кримінального провадження. Законодавчі новації щодо обчислення строків досудового розслідування, які вступили в силу з 1 січня 2024 року, передбачають обрахування цих строків від моменту повідомлення про підозру до дня подачі до суду обвинувального акта або інших судових документів, що відображає зміщення акценту в процесуальних строках, з метою посилення захисту прав обвинувачених та ефективності кримінального судочинства.
У сучасних умовах правової держави питання процесуальних строків в кримінальному судочинстві набуває особливої актуальності та стає предметом наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних юристів і науковців. Видатні представники юридичної науки, такі як М.М. Ахмедов, О.Я. Баєв, О.А. Банчук, О.А. Гончаренко, К.Б. Калиновський, Р.О. Куйбіда, О.П. Кучинська, Л.М. Лобойко, Н.З. Рогатинська, В.А. Савченко, Т.В. Садова, С.М. Стахівський, О.М. Толочко, С.В. Шевчук, докладно аналізують це питання у своїх роботах.
Метою дослідження є аналіз процесуальних строків у контексті досудового розслідування, визначення їх правової природи, а також розгляд підстав та умов їх застосування та продовження.
Для досягнення мети дослідження поставлено наступні завдання:
˗ визначити поняття процесуальних строків у кримінальному процесі та їх роль у досудовому розслідуванні;
˗ обгрунтувати підстави для запровадження та зміни строків досудового розслідування;
˗ дослідити розвиток законодавства України про кримінально-процесуальні строки в стадії досудового розслідування: окремі аспекти здійснення досудового розслідування в умовах воєнного стану;
˗ проаналізувати дотримання строків у кримінальному провадженні України: зарубіжний досвід та судова практика.
Об'єктом дослідження виступає процес провадження досудового розслідування в українському кримінальному процесі.
Предметом дослідження є нормативні положення, що регулюють процесуальні строки у фазі досудового розслідування, аналіз судової практики та доктринальних підходів до визначення і обґрунтування строків досудового розслідування.
Методологічна основа курсової роботи. Мета і завдання курсового дослідження визначили вибір методологічного підходу, який включає загальнонаукові (діалектичний, аналіз, синтез, узагальнення) та спеціальні методи (системно-структурний, функціональний, історико-правовий, статистичний, догматичний, порівняльно-правовий, моделювання). Ці методи допомагають вивчати зміни в правових нормах, структуру процесуальних строків, їх роль у кримінальному процесі, а також аналізувати і порівнювати законодавство різних юрисдикцій і прогнозувати зміни у ньому.
Нормативна база включає міжнародні правові акти, Конституцію України, Кримінальний процесуальний кодекс України, інші законодавчі та підзаконні нормативноправові акти України. Також у дослідженні враховані законодавство та судова практика окремих зарубіжних держав, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз та залучити міжнародний досвід для вдосконалення національної правової системи.
Новизна курсової роботи. В роботі проводиться комплексний аналіз процесуальних строків у досудовому розслідуванні, що включає не лише огляд вітчизняних нормативних документів і судової практики, але й порівняння з міжнародними правовими нормами. Робота розширює уявлення студентів юридичних спеціальностей про важливість і складність регулювання процесуальних строків в кримінальному процесі.
Практичне значення одержаних результатів полягає у вдосконаленні правового регулювання процесуальних строків у досудовому розслідуванні, що сприятиме підвищенню ефективності кримінального судочинства в Україні. Одержані дані та висновки можуть бути використані для розробки рекомендацій щодо змін у законодавстві, що допоможуть усунути існуючі прогалини та неефективність у застосуванні процесуальних строків, а також для підготовки методичних матеріалів для правоохоронних органів, зокрема щодо оптимального використання строків в досудовому розслідуванні.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
