Рецепція римського права у Візантії (ID:127637)

1.1. Поняття рецепції. Розпочинаючи вивчення питань рецепції римського права, насамперед необхідно з'ясувати, що таке «рецепція» та в чому полягають характерні ознаки цього явища. Термін «рецепція» походить від латинського «receptio» - прийняття. У мистецтві, культурі, суспільних науках його трактують як запозичення даним суспільством соціологічних i культурних форм, що виникли в іншій країні або в іншу епоху або як сприйняття одного культурного явища, однієї культури очима іншої. Щодо права, рецепцію визначають по-різному, підкреслюючи ті чи інші характерні, на думку авторів, риси. Після ознайомлення зі спеціальною літературою, на перший погляд може здатися, що рецепція є запозиченням більшою чи меншою мірою положень інозем¬ного права. Але тоді виникає питання про доцільність вживання терміну «рецепція» за наявності таких категорій, як «аккультурація», «реставрація», «запзичення», що, як здається, так само чи навіть більш конкретно відоб¬ра¬жають процес переймання положень чужого права. Це зумовлює необхідність чіт¬кого визначення i розмежування зазначених понять. 3а основу може бути взяте визначення рецепції як відновлення дії (відбір, запозичення, переробка та засвоєння) того нормативного, ідейно-теоретичного зміс¬¬¬ту римського права, що виявилось придатним для регулювання нових від¬но¬син більш високого ступеня суспільного розвитку. Таке визначення більшою мірою враховує сутність та зміст рецепції. Але...