Зразок роботи
Уривок 1:
"Сприятливі умови для впрова¬дження інституту неспроможності в країнах Європи склались на рубежі кінця XI - початку XII ст. Після три¬валого періоду локальних торговель¬них відносин починає зароджуватись всеосяжна континентальна мережа торговельних зв'язків, що зумовило формування торгового права. Як зазначав Г. Берман, саме в ме¬жах цієї правової системи виник інститут банкрутства, розробка норм якого здійснювалась з урахуванням існування системи комерційного кредиту.
У середньовічній Італії оголошен¬ня неспроможності могло здійснюва¬тись або з власної ініціативи борж¬ника, або за вимогою кредиторів, або ж за ініціативою самого суду. Борж¬ник повинен був подати в короткий термін усі свої бухгалтерські книги і баланс. Кредитори, у свою чергу, бу¬ли зобов'язані подати докази своїх прав, що свідчили б про наявність не¬сплати боргу.
"
УРИВОК 2
"Наприклад, в Республіці Казахстан під банкрутством розуміється неспроможність (неплатоспроможність) боржника, тобто нездатність у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та інші вимоги грошового характеру, включаючи вимоги з оплати заробітної плати, а в Республіці Білорусь застосовується термін «економічна неспроможність», що означає неплатоспроможність, тобто нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, а також зобов'язаннями, що випливають із трудових і пов'язаних з ними відносин, і виконати обов'язок по сплаті обов'язкових платежів до бюджету і позабюджетні фонди.
Однак, коли ми говоримо про суб'єкта-банкрута, то маємо на увазі, що даний суб'єкт таким уже визнаний судом або іншим встановленим законом способом. Неспроможним же підприємство може бути в реальності і без подібного визнання або до його визнання, оскільки сам його фінансовий стан не дозволяє продовжувати економічну діяльність без шкоди для засновників, кредиторів, бюджету. У Республіці Молдова, зокрема, під неспроможністю розуміють фінансове становище боржника, що характеризується нездатністю погасити платіжні зобов'язання. Цією логікою більшою мірою схильне законодавство про банкрутство Азербайджану, де під банкрутством розуміють процес, тобто сукупність визначених законом дій, а під неспроможністю неплатоспроможність боржника, тобто його «плачевний» фінансовий стан. Тому в самій назві обидва поняття розділені Закон «Про неспроможність і банкрутство». Відповідно до даного Закону боржник піддається процедурі банкрутства у випадку, якщо він є неспроможним, тобто неплатоспроможним. Також зазначається момент, з початком якого починається банкрутство боржника, - момент вступу в силу рішення суду або рішення зборів кредиторів про оголошення боржника банкрутом. Зрозуміло, що в даному випадку банкрутство слідує за неспроможністю. На думку вчених, таке розуміння ближче до істини і логічно більш зрозуміло, оскільки банкрутство це застосовувана судом (і в деяких країнах самим боржником, в Киргизстані зборами кредиторів) і передбачена законом правова процедура щодо неспроможного боржника, тобто такого господарюючого суб'єкта, який є неплатоспроможним, інакше кажучи, не здатним в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів.
У зв'язку з цим розрізняти поняття банкрутства і неспроможності цілком розумно і доцільно. Існує й інша точка зору, відповідно до якої в деяких країнах неспроможність є предметом цивільного права, а банкрутство кримінального права. У даному випадку ми не розглядаємо випадки фіктивного банкрутства, що є предметом також і кримінального розгляду."