Джерела порівняльного конституційного права (ID:131272)
Зміст
ВСТУП___________________________________________________________2
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЖЕРЕЛ ПОРІВНЯЛЬНОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА________________________________________5
РОЗДІЛ 2. ДЖЕРЕЛА ПОРІВНЯЛЬНОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
КРАЇН РОМАНО-ГЕРМЕНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ_______________9
РОЗДІЛ 3. ДЖЕРЕЛА ПОРІВНЯЛЬНОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА
КРАЇН АНГЛОСАКСОНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ________________17
РОЗДІЛ 4. ДЖЕРЕЛА ПОРІВНЯЛЬНОГО КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА УКРАЇНИ________________________________________________________24
ВИСНОВОК______________________________________________________33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ___________________________36
Зразок роботи
. Поняття «джерело конституційного права» формувалося протягом значного періоду і в наш час залишається однією з найбільш багатозначних та суперечливих категорій сучасного порівняльного конституційного права. Під джерелом конституційного права, як правило, розуміють зовнішню форму вираження норм конституційного права. Джерелами конституційного права також вважаються політична воля і законні інтереси народу, держави та інших суб’єктів конституційного права, які реалізуються в юридичних формах, передбачених конституцією країни та її чинним законодавством. Джерела конституційного права різних правових систем об’єктивізують і регулюють політико-владні інтереси суб’єктів конституційного права.
2. Джерелам порівняльного конституційного права притаманні такі ознаки: найвища юридична сила в ієрархії джерел права, системність, установчий характер, загальнообов’язковий характер, вольовий характер, комплексний характер, найвищий ступінь юридичних гарантій і забезпечення всіма заходами державного впливу, прийняття цих джерел спеціально уповноваженими суб’єктами.
3. Джерела порівняльного конституційного права мають унікальний характер і відрізняються від інших джерел права за їхньою сутністю, змістом, суб’єктами нормотворення, значенням в системі права.
4. Класифікація джерел порівняльного конституційного права є досить складним теоретико-методологічним процесом, суть якого полягає у виявленні критеріїв, за якими здійснюється класифікація джерел конституційного права в окремі групи для їх систематизації. Ці критерії – це кваліфікуючі ознаки джерел конституційного права в різних правових системах, які дозволяють розмежовувати ці джерела між собою. Отже, критеріями класифікації джерел конституційного права є характер волевиявлення суб’єктів конституційного права, предмет регулювання, форма, юридична сила, територія і час дії, чинність, приналежність до національної правової системи, традиційність для правової системи певної країни.
Інші роботи з даної категорії: