Криміналістична характеристика вбивств, вчинених на замовлення (ID:131460)

Вступ Актуальність теми. Відповідно до ст.ст. 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю 1. Кожна людина має невід'ємне (абсолютне) право на життя. Обов'язок держави захищати життя людини. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Ці положення Конституції України відповідають загальновизнаним принципам міжнародного права, сформульованим у Загальній Декларації прав людини, Європейській Конвенції з прав людини, Міжнародному Пакті про громадянські та політичні права та ін. і закріплюють пріоритет загальнолюдських цінностей та положення про заборону свавільного позбавлення життя. Сучасна криміногенна ситуація в Україні характеризується зростанням злочинності, в тому числі умисних посягань на життя людини. Серед злочинів проти життя і здоров’я людини найбільш небезпечними та резонансними є умисні вбивства, вчинені на замовлення. Розкриття та розслідування саме цієї категорії злочинів пов’язані з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань. Відтак, удосконалення та оптимізація процесу розкриття і розслідування даного виду вбивств є одним з актуальних питань, які постають на сьогодні перед наукою криміналістикою. Згідно з цим із значної кількості аспектів зазначеної проблеми потребують виділення і поглибленого дослідження насамперед питання щодо розроблення та впровадження у діяльність слідчих органів відповідних науково-методичних рекомендацій. Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, Л.Я. Драпкін, А.В. Дулов, В.А. Журавель, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.О. Образцов, М.В. Салтєвський, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов, Л.О. Соя-Серко, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько, В.І. Шиканов, О.О. Ейсман, М.П. Яблоков та ін., зроблено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ криміналістичної характеристики злочинів. Проблематика криміналістичної характеристики вбивств окремо досліджувалась у роботах С.А. Афанасьєва, І.В. Борисенка, В.С. Бородуліна, О.Ю. Булулукова, В.С. Бурданової, Л.Г. Відонова, В.Ф. Глазиріна, В.В. Донцова Ю.П. Дубягіна, С.Ф. Здоровка, М.М. Китаєва, М.В. Костенко, Г.М. Мудьюгіна, А.В. Старушкевича, Б.Ф. Тимошенка, О.П. Тєльцова та ін. На монографічному дисертаційному рівні проблема розслідування замовних вбивств досліджувалася В.І. Бояровим (2000), Коноваловою В.О. (2006), Костенком М.В. (2003), Саінчиним О.С. (2002), Шульгою А.О.(2003) Водночас досконалих наукових розробок за цією тематикою поки ще недостатньо. Мета і завдання дослідження. Дослідження має на меті проведення узагальнення наявного вітчизняного та зарубіжних досвіду, закріпленого у відповідних наукових дослідженнях щодо розкриття та розслідування вбивств, вчинених на замовлення. На підставі проведеного аналізу отриманих формулювати конкретні методичні рекомендацій щодо розкриття та розслідування злочинів даної категорії. Для досягнення мети в дослідженні поставлені такі взаємопов'язані завдання: - викрити соціальні причини виникнення вбивств на замовлення; - визначити місце методики розслідування вбивств на замовлення у загальній методиці розслідування вбивств; - визначити криміналістичне поняття вбивства на замовлення; - дослідити спосіб приготування, вчинення та приховання вбивств на замовлення, як в Україні, так і за її межами; - визначити взаємозв’язок між метою, яку переслідують злочинці, вчиненням вбивства, і способом його вчинення; - визначити особливості слідової картини вбивства на замовлення; - визначити криміналістичні ознаки вбивства на замовлення; - визначити місце злочинця та потерпілого у структурі криміналістичної характеристики вбивства на замовлення; - визначити особливості провадження початкових слідчих дій під час розслідування вбивств на замовлення та розробити рекомендації щодо їх вдосконалення; - дослідити проблеми, що виникають на етапі розслідування злочинів даної категорії та окреслити напрямки їх подолання. Об'єктом дослідження є вбивства на замовлення, а також діяльність правоохоронних органів у боротьбі з ними. Предметом дослідження є закономірності механізму вчинення вбивств на мовлення та особливості розслідування злочинів даної категорії. Методи дослідження. Теоретичним фундаментом дослідження виступає діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, який застосовувався для аналізу взаємозв'язків у механізмі вчинення вбивств на замовлення. В процесі дослідження використовувались такі загальнонаукові методи, я формально-логічний - з метою з’ясування структурних елементів криміналістичної характеристики вбивств на замовлення; порівняльний - для визначення дієвих заходів щодо боротьби з убивствами на замовлення в Україні у порівнянні з сучасним зарубіжним досвідом відносно розслідування убивств; статистичний - для аналізу динаміки росту вбивств на замовлення в Україні та дослідження ефективності діяльності правоохоронних органів у боротьбі з ними. Структура дослідження визначається її метою та завданнями. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел на 95 аркушах. Загальні обсяг магістерської роботи становить 113 аркушів. Розділ І. Криміналістична характеристика вбивств, вчинених на замовлення 1.1. Поняття та класифікація (види) вбивств на замовлення У сучасних умовах розбудови демократичної, правової держави та розвитку ринкових відносин в Україні, не дивлячись на певну тенденцію до зниження окремих видів злочинів проти життя та здоров’я особи, зростає рівень вбивств, вчинених на замовлення. Переважна більшість цих злочинів залишається не розкритими у зв’язку з цілою низкою об’єктивних та суб’єктивних причин. Чинний Кримінальний кодекс України, в п.11 ч. 2 ст.115 (умисне вбивство) не дає розширеного тлумачення поняття «вбивство на замовлення» 2. Однак Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» закріплює, що умисне вбивство, вчинене на замовлення - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх 3. Відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь іншій насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схилив виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив. У разі, коли виконавець погодився позбавити потерпілого життя, але з причин, що не залежали від його волі, умисел на вбивство до кінця не довів, дії замовника залежно від конкретних обставин справи кваліфікуються як співучасть у готуванні до умисного вбивства на замовлення чи в замаху на вчинення цього злочину. Наведені роз’яснення, що стосуються особливостей кваліфікації цього виду злочину, для науки криміналістики не мають особливого значення, але слід пам’ятати, що лише відповідна норма кримінального закону, може встановлювати і відмежовувати один злочин від іншого. Отже, вбивство на замовлення як різновид злочину, і як крайній засіб «розв’язання» тієї чи іншої життєвої проблеми, зобов’язує нас звернутися у своєму дослідженні аж до давніх часів. Ідея замовлення на вчинення вбивства є наслідком злочинного наміру окремих осіб будь-яким способом досягти поставленої мети. Аналіз, що міститься в різноманітних історичних, літературних джерелах, дозволяє стверджувати, що цей злочин у гносеологічному аспекті своєму виникненні зобов’язаний двом основним причинам: по-перше, із суб’єктивного боку – людським вадам (наприклад, прагненню окремих особистостей до лідерства, до збагачення тощо); по-друге, з об’єктивного боку, як історичний наслідок, - насильницькі сутності держави, що знайшло своє відображення в зовнішніх або внутрішніх конфліктах у вигляді різноманітних війн. Отже, вбивство на замовлення, як і взагалі злочинність, виникло з появою держави. Наприклад, у збірнику законів царя Xамурапі (XVIII сторіччя до нашої ери), записано, що жінка, яка замовила вбивство свого чоловіка за мотивами подружньої невірності, повинна бути страчена шляхом саджання на палицю. На одній з глиняних таблиць, де записані судові рішення стародавніх шумерів, йшлося про вбивство жреця Лу Інніна за замовленням власної дружини, яку за вироком суду стратили разом з трьома виконавцями злочину. Це варіант вбивств на замовлення, вчинених на побутовому ґрунті 54, с. 22-23. Проте в історичних літописах Київської Русі збереглися відомості про замовні вбивства з метою захоплення влади. Так, на початку XI сторіччя князь Святополк, після смерті в 1015 році Володимира, прийняв рішення вбити своїх рідних братів - конкурентів на успадкування влади. Реалізуючи злочинний намір, Святополк доручив організацію вбивства одному зі своїх васалів [82, с. 41]. Таким чином, починаючи з XI сторіччя минулого тисячоліття існувало чітке розмежування між замовником (ініціатором) вбивства і організатором цього злочину. Вбивство на замовлення, як правило, мало свої корні в інтригах, що ініціювали ті особи, які прагнули до влади, багатства тощо. Протистояння не завжди відбувалися шляхом двобоїв, особи, які були наділені владою, багатством, високим становищем у суспільстві, не бажаючи ризикувати життям, кар'єрою заради знищення своїх ворогів, і намагалися усунути конкурента за допомогою найманих убивць, залишивши свою особистість у таємниці. При цьому якщо замовник убивства чітко усвідомлював, навіщо він намагається усуну