Зразок роботи
На підставі проведеного дослідження можна зробити такі основні висновки.
1. Парламентська процедура це комплекс процедурних, етичних і традиційних правил, що використовуються при проведенні мітингів і в повсякденній роботі громадських організацій, політичних партій, клубів, релігійних громад, законодавчих зборів та інших громадських зібрань.
2. Три основні нормативні акти, що закріплюють правила парламентської процедури: Конституція (Основний Закон) держави, органічний закон, регламенти палат, відрізняються не тільки за своєю юридичною силою, а й за обсягом і змістом закріплення процедурних правил в конкретній державі.
3. У світі діють два різновиди порядку роботи парламенту – сесійний і постійний. Під терміном сесія найчастіше розуміється період року, протягом якого парламент має право проводити засідання. Другий тип порядку діяльності парламенту – постійний. Його називають системою ― постійно діючих зборів, оскільки з’являється можливість засідати протягом необмеженого періоду часу. В такому разі не існує юридичного поняття сесії, а використовується тільки термін легіслатура, тобто строк (термін), на який обирається даний парламент.
4. Визначення порядку денного, покликаного розв’язати одну з основних проблем у роботі палат (парламенту) – нестачі часу. Сучасній конституційно-правовій практиці відомі декілька способів установлення порядку денного: урядом (Гвінея, Єгипет, Камерун, Франція); керівництвом парламенту за погодженням із лідерами партійних фракцій (Скандинавські країни); органом палати (парламенту).
5. Дебати служать важливим засобом формування змісту парламентського акту, який являє собою компромісне рішення, що примирює різні точки зору. У залежності від форм регламентації дебатів парламенти можна поділити на дві категорії. До першої відносяться ті, де тривалість виступів депутатів не обмежується (Фінляндії, Швеції, Сенат США). Другу групу утворюють ті парламенти, де дебати обмежуються у розумних межах.
6. Голосування - це показник ефективності законодавчої роботи парламентів. Прийняття будь –яких ухвал у парламенті проводиться саме шляхом голосування за допомогою якого виявляється думка більшості з обговорюваного питання, а відповідно до демократичних принципів думка більшості має перевагу перед думкою меншості і стає обов'язковою для всіх громадян. Основними видами голосування є відкрите і таємне голосування.
7. Комітети (комісії) парламентів – це, в основному, допоміжні органи (установи), які складаються з парламентарів і сприяють палатам у здійсненні їх повноважень. Комітети (комісії) слід розділити на постійні і тимчасові. Перші створюються на весь період скликання парламенту (палати), іноді на період сесії, а другий - для виконання якоїсь певної задачі, після чого їх існування припиняється.
Магістр