Антикорупцiйна полiтика в Українi (ID:155480)

ВСТУП Актуальнiсть теми дослiдження. Поширення корупцiї є суттєвою загрозою нацiональнiй безпецi держави, вельми резо¬нансною проблемою полiтичної системи i ви¬являється у практичних питаннях утверджен¬ня демократичних засад полiтичного режиму, у сферi реалiзацiї та захисту прав i свобод громадян, вiдносин мiж владою та суспiль¬ством, взаємодiї рiзноманiтних полiтичних iнститутiв. Всебiчний огляд явища корупцiї дає пiд¬стави зараховувати її до наскрiзних суспiль¬них проблем: iснуючи в суспiльствi, вона пронизує рiзнi сфери життя, деформує люд¬ськi стосунки й соцiальнi цiнностi, є тлом для кримiнальних злочинiв. Загальний негатив¬ний ефект вiд впливу корупцiї iнколи визна¬чають як корозiю влади, що руйнує державний апарат та роз’їдає моральнi пiдвалини суспiль¬ства. Подiбно до того, як для металу корозiйна втома означає зниження межi його витримки, для суспiльства втома вiд корупцiї означає зниження його опору. Крiм того, ко¬рупцiя здатна стимулювати виникнення суто полiтичного феномену ерозiї влади – явища, що настає в умовах втрати ефективностi та зниження рацiональностi полiтичних рiшень. Iз прийняттям низки антикорупцiйних законiв у жовтнi 2014 р. в Українi здiйснене найбiльш масштабне та системне реформування антикорупцiйного законодавства. Вiдсутнiсть полiтичної волi щодо iмплементацiї можливостей антикорупцiйного законодавства призводить до того, що перезавантаження системи запобiгання корупцiї вiдбулося лише в законотворчiй площинi, тобто на паперi. Як результат, очiкуванi вiд антикорупцiйної реформи змiни щодо зменшення корупцiйних проявiв, утвердження стандартiв доброчесної поведiнки в дiяльностi представникiв владних структур та бiзнесу, мiнiмiзацiя в їх дiяльностi корупцiйних ризикiв, пiдвищення прозоростi та пiдзвiтностi як органiв влади в цiлому, так i окремих службових осiб перед суспiльством i переважнiй бiльшостi не знаходить свого реального втiлення. Загальний аналiз системи запобiгання корупцiї в Українi дозволяє прийти висновку, що наразi органи влади не демонструють рiшучостi до побудови стiйкої та ефективної системи запобiгання корупцiї. Розпочато багато реформ, якi не доведенi до свого логiчного завершення, вiдсутня чiтка послiдовнiсть та прiоретизацiя як самих законодавчих змiн, так i їх iмплементацiї. Незважаючи на значний рiвень суспiльно¬го обговорення та наукового зацiкавлення, якого набула проблема поширення корупцiї, тема державної антикорупцiйної полiтики залишається малодослiдженою та потребує бiльш ґрунтовного наукового аналiзу. Науково-теоретичною основою виконання дослiдження є роботи Ю. Баскакова, В. Гаврилюкa, К. Тарасенко, Л. Буракової, Е. Дмитренко, Д. Заброди, О. Кальмана, М. Камлика, С.Клiмова, В. Козака, М. Мельника, В. Пасiчника, Б. Романюка, М. Руденка, Г. Ситника, Є. Скулиш, О. Хмари, О.Ярмиша, О. Гавриленко та iнших дослiдникiв. Нормативно-правовою базою дослiдження є Конституцiя України, Кримiнальний кодекс України, Кримiнaльний прoцесуaльний кoдекс Укрaїни, Закон України «Про запобiгання корупцiї», Закон України «Про державну службу», Закон України «Про засади державної антикорупцiйної полiтики в Українi (Антикорупцiйна стратегiя) на 2014 – 2017 роки», Закон України «Про Нацiональне антикорупцiйне бюро України», Указ Президента України «Про Нацiона¬льну антикорупцiйну стратегiю на 2011-2015 рр.», Указ Президента України «Про Нацiональну раду з питань антикорупцiйної полiтики» та iншi нормативно-правовi акти. Емпiричну базу виконання дослiдження складають аналiтичнi данi, звiти НАБУ, GRECO, Transparency International, Мiнiстерства юстицiї України. Об’єктом дослiдження виступають суспiльнi вiдносини, якi виникають в процесi здiйснення антикорупцiйної полiтики в Українi. Предметом дослiдження є антикорупцiйна полiтика в Українi. Мета i завдання дослiдження. Мета даної роботи полягає у комплексному дослiдженнi антикорупцiйної полiтики в Українi, а також пошук шляхiв її вдосконалення. Вiдповiдно до поставленої мети поставленi наступнi завдання: • Визначити сутнiсть явища «корупцiя» та «антикорупцiйна полiтика»; • Окреслити науково-теоретичнi основи протидiї корупцiї; • Проаналiзувати нормативно-правове забезпечення антикорупцiйної полiтики в Українi; • Визначити основнi чинники корупцiї в Українi; • Окреслити сучасний стан антикорупцiйної полiтики в Українi; • Провести аналiз ефективностi здiйснення антикорупцiйної полiтики в Українi; • Дати аналiз дiяльностi Нацiонального антикорупцiйного бюро України та iнших органiв державної влади у сферi боротьби з корупцiєю; • Визначити актуальнi проблеми антикорупцiйної полiтики в Українi; • Окреслити шляхи вдосконалення антикорупцiйної полiтики в Українi; • Дослiдити iнституцiйнi проблеми недосконалостi антикорупцiйної полiтики в Українi та шляхи їх вирiшення. Методи дослiдження. Методологiчну основу дослiдження складають сукупнiсть загальнонаукових та спецiальних методiв наукового пiзнання. Основним є загальнонауковий дiалектичний метод, за допомогою якого антикорупцiйна полiтика України розглядається в єдностi i взаємодiї практичного змiсту та юридичної форми. Використання методу системно-структурного аналiзу дозволило визначити проблематику антикорупцiйної полiтики в Українi. Застосування методу порiвняльно-правового аналiзу сприяло дослiдженню створення антикорупцiйних iнститутiв у свiтi та Українi. Наукова новизна та практичне значення отриманих результатiв полягає у пропозицiях змiн до нормативно-правових актiв, якi визначаються у пiдроздiлi 3.1, та визначеннi актуальних прiоритетiв здiйснення антикорупцiйної полiтики України в пiдроздiлi 3.2. Апробацiя результатiв дослiдження. Дослiдження автора щодо сучасної антикорупцiйної полiтики України може бути використане для участi в конференцiях, круглих столах та публiкацiях. Cтpуктуpa poбoти. Диплoмнa poбoтa cклaдaєтьcя зi вcтупу, трьох poздiлiв, якi пoдiлeнi нa 10 пiдpoздiлiв, висновкiв, cпиcку викopиcтaниx джерел. Oбcяг poбoти – 105 cтopiнок. Cпиcoк викopиcтaнoї лiтepaтуpи нaлiчує 99 найменувань.