Підстави і межі відповідальності співучасників (ID:165316)

1. ПОНЯТТЯ СПІВУЧАСТІ У ЗЛОЧИНІ, ЇЇ ОБ’ЄКТИВНІ ТА СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ Вчинення злочину в співучасті завжди перевищує суспільну небезпеку аналогічного злочину, вчиненого однією особою. Співучасть не утворює яких-небудь особливих підстав відповідальності, підставою для відповідальності є той же склад злочину, але вчинений не однією особою. Те, що норма про співучасть вміщена в Загальній частині Кримінального кодексу України, означає те ,що вона може застосовуватись до будь-якого випадку вчинення злочину ,зазначеного в Особливій частині, але вчиненого в співучасті. Так стаття 26 Кримінального кодексу, визначає, що співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину[1]. Зміст даного визначення дає змогу стверджувати, що обов’язковими умовами співучасті у злочині є: 1) наявність двох або більше осіб; 2) спільність дій співучасників у вчиненні одного й того ж злочину; 3) наявність умислу всіх співучасників на вчинення такого злочинного діянння; 4) наявність причинного зв’язку між діяннями кожного співучасника і єдиним злочинним результатом. Також при розкритті змісту співучасті слід встановити його об’єктивну і суб’єктивну сторони, іншими словами, об’єктивні і суб’єктивні ознаки цієї форми злочину. Об’єктивні ознаки співучасті виражені в законодавстві таким чином – злочин, вчинений декількома (двома або більше) суб’єктами злочину спільно. Суб’єктивні ознаки це вказівка, про те що співучасть – це спільна участь у вчиненні умисного злочину. Таким чином, при визначенні об’єктивних і суб’єктивних ознак співучасті має місце вказівна спільність. Спільність характеризує як і об’єктивну так і суб’єктивну сторони співучасті. Якщо об’єктивні ознаки співучасті – злагодженна дія учасників, то суб’єктивні ознаки – це спільність їх умислу[2,c.64].