066 005 53 74
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Працюємо
без вихідних!
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Особливості процесуального порядку видачі судового наказу (ID:166299)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 34
Рік виконання: 2016
Вартість: 350
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………….....3 РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОГО НАКАЗУ І ВИМОГ, ЗА ЯКИМ МОЖЕ БУТИ ВИДАНО СУДОВИЙ НАКАЗ……….5 1.1. Підходи до розуміння поняття судового наказу як особливої форми судового рішення ………………………….……………………………………...5 1.2. Вимоги за яким може бути видано судовий наказ…………………………8 РОЗДІЛ 2. ЕТАПИ ВИДАЧІ СУДОВОГО НАКАЗУ………………………12 2.1. Порядок подання заяви про видачу судового наказу……………………..12 2.2. Порядок розгляду заяви про видачу судового наказу…………………….15 2.3. Надіслання боржникові копії судового наказу і набрання ним законної сили……………………………………………………………………………….18 РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАКАЗНОГО ПРОВАДЖЕННЯ……………………………………...……...22 ВИСНОВОК……………………………………………………………………..27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………31
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОГО НАКАЗУ І ВИМОГ, ЗА ЯКИМ МОЖЕ БУТИ ВИДАНО СУДОВИЙ НАКАЗ 1.1. Підходи до розуміння поняття судового наказу як особливої форми судового рішення Судовий наказ, як форма вирішення спору, бере початок з римського права. Судовий наказ тоді мав назву інтердикту, а провадження - інтердиктного. Функціонування судового наказу запроваджував у дореволюційній Росії Статут цивільного судочинства 1864 року. ЦПК 1923 р. також передбачав судовий наказ (ст. 210-219). Але вже в 30-50-х рр. судовий наказ перестав існувати в українському цивільному процесуальному законодавстві і не був запроваджений у ЦПК УРСР 1963 р. Нотаріальні органи були покликані надавати виконавчу силу борговим і платіжним документам, тобто вчиняти виконавчий напис. Разом з тим в 1985 р. введення одноосібного порядку винесення суддею ухвали про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей ознаменувало собою початок повернення до наказового провадження [1, c 69]. Деякі автори бачать причину тривалої відсутності наказового провадження в українському цивільному процесі в економіці радянського часу, для якої були не характерні ринкові відносини. Безперечно, це має значення, і важливе. Але той факт, що прообразом судового наказу стала спрощена модель стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, свідчить і про інші причини введення судового наказу: наявність справ, які можуть бути вирішені на основі поданих письмових документів Наказне провадження є однією з процедур ЦПК України, введеною з метою спрощення, підвищення ефективності та диференціації цивільного процесу. Вказаний розділ регулює не лише порядок видачі судового наказу, але й процедуру здійснення самого провадження, що передує видачі судового наказу. Основними умовами наказного провадження в Україні є: - особливий характер вимог, встановлених ЦПК України; - наявність у стягувача письмових доказів; - згода стягувача на вирішення спору в порядку наказного провадження Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов’язані зі стягненням з боржника грошових коштів або витребування майна [1, c.70]. Цивільний процесуальний кодекс України визначає судовий наказ як особливу форму судового рішення. Судовому наказу властиві наступні відмінності від судового рішення: 1) судовий наказ може бути скасований суддею, який його видав, за заявою боржника, якщо заперечення є вмотивованими; 2) у змісті судового наказу є лише дві частини - вступна та резолютивна; 3) судовий наказ не підлягає апеляційному, а відповідно й касаційному оскарженню. Оскільки в судовому наказі не встановлюються обставини на підтвердження вимог та заперечень заявника і боржника, і, відповідно, він не містить мотивувальної частини, така властивість, як преюдиційність, судовому наказу не притаманна. Попри це, таких ознак рішення суду, як незаперечність, виключність, загальнообов’язковість, судовий наказ набуває із набранням ним законної сили [2, c.31]. Судовий наказ, що вступив у силу, може бути скасований у порядку перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст. ст. 361 - 366 ЦПК України.