Особливості визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду у порядку цивільного судочинства (ID:166301)

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАННЯ ТА ЗВЕРНЕННЯ ДО ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ ІНОЗЕМНОГО СУДУ 1.1. Нормативно-правова база про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на території України Існує велика кількість, як національних актів України так і ряд норм міжнародних договорів про порядок визнання та виконання іноземних судових рішень на території України. Закон України «Про міжнародне приватне право» містить відсилочну норму стосовно порядку визнання та виконання іноземних судових рішень на території України. У ній зазначено, що вказаний порядок здійснюється відповідно до закону України (ст. 81). Таким законом сьогодні є ЦПКУкраїни, а саме розділ VIII за назвою: «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні». Цей розділ регулює умови, підстави та процесуальний порядок визнання і виконання рішень іноземних судів[1,c.81]. Умовами визнання та виконання зазначених рішень процесуальне законодавство України вважає: 1) наявність міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; 2) можливість застосування принципу взаємності. Із вказаного можна зробити висновок, що обидві категорії рішень іноземних судів (які потребують виконання і, які не підлягають примусовому виконанню) визнаються в Україні, якщо це передбачено міжнародним договором за її участю або правонаступницею якого вона є, а також за принципом взаємності, який вважається таким, що існує, оскільки не доведено інше. Міжнародними договорами, які регулюють визнання та виконання іноземних судових рішень, є здебільшого ті, що вирішують питання надання правової допомоги. їх норми передбачають визнання та виконання рішень суду договірної держави у цивільних і сімейних справах, а також у кримінальних справах у частині відшкодування потерпілому шкоди, заподіяної злочином. Деякі міжнародні договори про надання правової допомоги передбачають визнання рішень з окремих категорій справ [2, c.350]. Так, норми Договору з Фінляндією 1978 р. регламентують взаємне визнання судових рішень у справах про оголошення громадян безвісно відсутніми чи померлими, у справах про розірвання шлюбу, роздільне проживання подружжя, визнання шлюбу недійсним. Серед багатосторонніх міжнародних договорів за участю України, якими передбачається визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів, можна назвати Міжнародну конвенцію щодо втручання у відкритому морі у випадку аварій, які призводять до забруднення нафтою від 1969 р. Участь України у ній підтверджено постановою Верховної Ради України від 17 грудня 1993 р. Норми цієї Конвенції регулюють визнання і виконання рішень судів за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням нафтою [3, c.87]. Норми іншої багатосторонньої міжнародної угоди, а саме: Угоди про гарантії прав громадян у сфері виплати соціальних допомог, компенсаційних виплат сім’ям з дітьми і аліментів від 1994 р., що укладена у межах СНД, гарантують визнання й виконання судових рішень у аліментних справах. У 2008 р. Україна ратифікувала Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми від 20 травня 1980 р. Норми цієї Конвенції гарантують визнання та виконання рішень стосовно опіки на території України судових та адміністративних органів договірних держав [2, c.353].