Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ID:166302)

РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИМТИКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 1.1. Поняття, принципи, суб’єкти та види ЗЕД В юридичній літературі зовнішньоекономічна діяльність розглядається як діяльність щодо розвитку співтовариства з іншими державами у галузі торгівлі, економіки, техніки, культури, туризму. На думку деяких авторів, це особлива форма здійснення суспільно-виробничих зв’язків між окремими державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва [32, 74]. Подібна оцінка на нашу думку, не узгоджуються з легальним виз-наченням поняття зовнішньоекономічної діяльності, що міститься в ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»: зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами [5]. Істотним доповненням визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності є вказівка ч. 1 ст. 377 Господарського кодексу України на таку її ознаку як перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою [2]. Оскільки мова йде про діяльність суб’єктів господарської діяльності, то цілком логічним є висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є одним з видів господарської діяльності. Відтак і законодавство про зовнішньо-економічну діяльність є одним з інститутів господарського законодавства, що в стислій формі вміщений в Розділ VIII Господарського кодексу України. Зовнішньоекономічну діяльність підприємців регулює безліч нормативних актів, такі як Цивільний Кодекс України [3],Закони України «Про міжнародний комерційний арбітраж» [6], Закон України «Про режим іноземного інвестування» [7] ,Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [14] та ін. Одним із основних нормативних актів у даній сфері є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Даний закон закріплює принципи, якими керуються українські та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності: 1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зов-нішньоекономічної діяльності. Цей принцип полягає у виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України. 2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки. 3. Принцип юридичної рівності і недискримінацїї. Він полягає у рівності перед законом всіх суб’єктів зовнішньоеко-номічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. 4. Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно iз законами України. 5. Принцип верховенства закону, що полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України [20, 319].