Зразок роботи
РОЗДІЛ І
ТОРГОВЕЛЬНО-ПОСЕРЕДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК
РІЗНОВИД ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ
1.1. Сутність, функції та види торговельно-посередницької діяльності
Торговельно-посередницька діяльність - явище доволі поширене на міжнародних і внутрішніх ринках. В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг. В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо: з одного боку - лібералізація торгівлі, розширення зовнішньоекономічних зв’язків, роздробленість і віддаленість постачальників і покупців, ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку; з іншого - не розробленість нормативної бази, низький професійний рівень посередників, загальне недовір’я стримують процес формування посередницьких структур, заганяє їх діяльність в «тінь».
Сутність торгового посередництва у нас, нажаль, трактується вузько і не зовсім правильно. Це поняття зводиться до здійснення угод суб’єктами від імені і за рахунок третьої особи. Насправді ж його потрібно розглядати як підприємницьку діяльність юридичних або фізичних осіб по забезпеченню комерційних операцій або як стадію обороту товарів та послуг. При цьому посередники здійснюють угоди як від імені і за рахунок замовника, так і від свого імені [15, 188].
Торговельно-посередницька діяльність має ряд особливостей:
- представляють виробників, експортерів, покупців, посередники;
- здійснюють за їхнім дорученням як юридичні, так і фактичні дії;
- посередники не тільки здійснюють угоди, а часто і фінансують їх, надають послуги, беруть на себе ризик;
- посередники здійснюють угоди і представляють інтереси замовника;
- угоди здійснюються на договірній основі [33, 68].
Таким чином, торговельне посередництво виступає особливим видом підприємницької діяльності на ринку товарів та послуг.
Торговельне посередництво - обов’язковий елемент ринку. Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками - банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.
В умовах ринкових відносин посередники - це суб’єкти незалежного і специфічного бізнесу, які здійснюють свою діяльність на основі таких принципів:
1) рівноправність сторін, тобто партнерські взаємовідносини посередника з виробниками і споживачами продукції, що передбачає альтернативу вибору контрагентів господарських зв’язків, однакову відповідальність за порушення умов договорів;
2) підприємливість, що означає господарську кмітливість, заінтересованість в реалізації резервів, винахідливість у вирішенні конкретних завдань;
3) оперативність, що передбачає мобільність, динамічність, і своєчасність виконання завдань постачально-збутової діяльності;
4) обслуговування контрагентів, тобто діяльність, яка випливає з їхніх потреб, надання їм комплексу послуг;
5) економічна заінтересованість суб’єктів господарювання в організації опосередкованих каналів розподілу;
6) комерційні засади діяльності, тобто ділова активність, виходячи з потреби отримання посередником достатнього прибутку;
7) договірні засади взаємовідносин із контрагентами [23, 21].
Магістр