Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Упродовж століть юристи і філософи сперечаються про те, які види покарань і в якому обсязі можуть бути застосовані до осіб, що вчиняють злочини. І якщо стосовно можливості застосування одних видів покарань (таких, наприклад, як смертна кара) дискусії ще точаться й досі, то стосовно деяких інших практично загальновизнано, що вони можуть і повинні застосовуватися до злочинців. До останніх належить і штраф, який не тільки у вітчизняному, але й в зарубіжному кримінальному праві давно вже став класичним видом покарання. У сучасному світі немає жодного кримінального кодексу, який би не передбачав цього виду покарання.
Кримінальне законодавство України, як і будь-яка інша галузь юридичної науки, є динамічною та періодично зазнає змін і доповнень. Так, 7 листопада 2011 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності». Відповідно до цього Закону, у Кримінальному кодексі (КК) України за вчинення злочинів у господарській сфері, замість санкцій, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, установлено санкції, які основним видом покарання визнають штраф. Крім того, суттєво змінено й доповнено норми, що розкривають основні положення стосовно штрафу.
Такі ініціативи не нові, в Україні постійно піднімалося питання, як науковцями, так і практиками, щодо необхідності удосконалення кримінального закону, а також зменшення кількості покарань, пов’язаних з позбавленням волі.
Питання законодавчого визначення та практичного застосування цього виду покарання, а також загальні питання вчення про покарання, що безпосередньо стосується штрафу, досліджено в роботах низки вчених, зокрема: Ю. В. Александрова, П. П. Андрушка, Л. В. Багрія-Шахматова, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, І. М. Гальперіна, В. К. Дуюнова, І. Я. Козаченка, В. П. Козиревої, А. П. Козлова, В. Т. Маляренка, М. І. Мельника, Ю. Б. Мельникової, А. С. Міхліна, Й. С. Ноя, О. В. Попраса, І. В. Смолькової, В. В. Сташиса, В. Я. Тація, В. І. Тютюгіна, О. Г. Фролової, В. Л. Чубарева, М. Д. Шаргородського, І. В. Шмарова, С. С. Яценка та ін.
Викладене свідчить, що проблематика штрафу як виду покарання та заходу правового впливу була й залишається актуальною для науки кримінального права, оскільки саме від ступеня наукової розробленості відповідних проблем значною мірою залежить і адекватність законодавчого визначення даного виду покарання і ефективність його практичного застосування.
З огляду на вказане, мета цієї бакалаврської роботи – визначити й проаналізувати особливості штрафу як виду покарання та заходу правового впливу, а також особливості штрафу як основного та додаткового виду покарання в контексті прийнятих змін і доповнень до чинного КК України.
Об’єктом дослідження є види покарань за кримінальним правом України.
Предметом дослідження є штраф як вид покарання та захід кримінально-правового характеру за кримінальним правом України.
Для досягнення визначеної мети були поставлені наступні задачі: дослідити генезис розвитку штрафу як виду покарання та заходу кримінально-правового характеру в кримінальному законодавстві України та розкрити особливості застосування штрафу за кримінальним законодавством зарубіжних країн; проаналізувати теоретичний аспект правового поняття штрафу як юридичної категорії; визначити поняття штрафу та його місце в системі заходів правового впливу; з’ясувати особливості визначення розміру покарання у виді штрафу та встановлення даного виду покарання як основного або додаткового в санкціях статей Особливої частини КК України.
У бакалаврській роботі використовувалися загальнонаукові методи дослідження, а також методи, властиві для досліджень у правових науках. Зокрема, з використанням діалектичного методу пізнання досліджувалося поняття штрафу, його місце в системі покарань та в системі заходів правового характеру, тощо. Застосовуючи метод системного аналізу правових явищ було розглянуто правила співвідношення штрафу з іншими видами покарання в санкціях, особливості застосування загальних засад та спеціальних правил призначення цього виду покарання тощо. Системно-структурний метод застосовувався при з’ясуванні місця штрафу в системі покарань; догматичний – при аналізі змісту законодавчих положень про штраф, як вид покарання; порівняльно-правовий – при порівнянні цих положень законодавства України з відповідними положеннями кримінального законодавства європейських країн, а історичного і порівняльно-історичного – при вивченні історії розвитку вітчизняного законодавства про штраф, як вид покарання та захід правового впливу.
Нормативну базу дослідження склали Конституція України, Кримінальний Кодекс України, Закони України (кодифіковані, не кодифіковані), судова практика.
Наукову базу бакалаврського дослідження становлять праці вітчизняних та російських вчених, фахівців в області кримінального права.
Структура бакалаврської роботи складається з вступу, двох розділів, які включають в себе по три підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг бакалаврської роботи складає 57 сторінок з яких перелік використаних джерел розміщено на шістьох сторінках і становить 51 джерело.