Захист сімейних прав (ID:211973)

Вступ Право на захист належить кожному учасникові сімейних відносин, у тому числі й дитині та недієздатному. Згідно зі статтею 60 КпШС, захист прав та інтересів неповнолітніх дітей "лежав" на батьках, які мали діяти без особливих на те повноважень. Цю норму можна було витлумачити так: батьки мають право на самозахист дітей і право на звернення за захистом їхніх прав та інтересів до компетентного органу. У статті 154 СК цей аспект правового статусу батьків визначено чітко: батькам безпосередньо надано право на самозахист прав та інтересів дитини, а також на представництво їхніх інтересів. У Сімейному кодексі розширено коло тих, хто має право на звернення за захистом прав та інтересів іншої особи. Тобто, розширено коло осіб, які є законними процесуальними представниками. Так, згідно із частиною 2 ст. 258 СК, баба, дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх внуків без спеціальних на те повноважень. Таке саме право надано сестрі, братові, мачусі, вітчимові щодо звернення за захистом прав та інтересів своїх малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних сестер, братів, мачухи, вітчима (ч. 2 ст. 262 СК).