"Чиста теорія права" Ганса Кельзена, життєвий шлях вченого (ID:232230)
Зміст
ВСТУП ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОГО СВІТОГЛЯДУ Г. КЕЛЬЗЕНА: ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ВЧЕНОГО …………………………………………………...6
РОЗДІЛ ІІ. «ЧИСТА» ТЕОРІЯ ПРАВА Г. КЕЛЬЗЕНА: СУТНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ ………………………………………………………………………..14
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………..24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….. 27
Зразок роботи
«Чиста теорія права» Г. Кельзена на основі якої склалася течія, яку у вітчизняній літературі називають юридичний нормативізм, є однією з найвпливовіших юридичних теорій, які можна віднести до вузького розуміння права. Спираючись на філософію І. Канта, Г. Кельзен стверджував, що право відноситься не до світу сущого, а до існуючого світу. Це мало витоки із роздумів І. Канта, відповідно до яких є чітка межа між об'єктивним світом і суб'єктивними категоріями думок, у яких він бачить лише пусті і зовнішні форми, а не відображення реального світу.
Називаючи свою теорію «чистою», Г. Кельзен хотів підкреслити, що юридична наука займається лише аналізом позитивного права, а не психологічним чи економічним поясненням його походження та суті; вона не повинна займатися моральною чи політичною оцінкою права. Він вимагав повного відокремлення права від «філософії справедливості», і від соціологічного аналізу, і від оцінки права Ганс Кельзен − австрійський юрист і філософ, один із засновників нормативістської (позитивістської) школи права [13, с. 1038].
Основною метою чистої теорії права є звільнення правознавства від усіх сторонніх елементів, що й є основним принципом її методу. Іноді чистому правознавству закидають те, що воно ігнорує чи навіть заперечує зв'язок юриспруденції із психологією та соціологією, етикою та політичною теорією. Насправді ж чиста теорія права прагнула відділити ці дисципліни від права тому, що хотіла уникнути методичного синкретизму (поєднання або злиття, комплексне проявлення чи використання самодостатніх чи навіть несумісних і непорівнюваних явищ, образів мислення та поглядів), який вносить невизначеність у сутність правознавства, розмиваючи його межі, встановлені самою природою його предмета
Інші роботи з даної категорії: