Зразок роботи
РЕФЕРАТ
Дипломна робота «Соціальний захист учасників антитерористичної операції в Україні» складається з 117 аркушів, використано 70 джерел.
Актуальність теми полягає в тому, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу, що в свою чергу покладає на державу обов’язок з належного рівня соціального забезпечення осіб що брали участь у збройних конфліктах із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Предметом дослідження є система пільг та компенсацій що можуть надаватися учасникам АТО та ООС закріплені в нормативно правових актах України.
Об’єктом дослідження є комплекс заходів гарантованих з боку держави щодо соціальних гарантій учасникам АТО та ООС.
Мета дослідження полягає в здійснені аналізу сучасного стану вирішення проблем забезпечення соціального захисту учасників АТО/ООС, визначити основні напрями соціального захисту цієї категорії осіб та запропонувати конкретні заходи.
Методами дослідження є спеціальні та спеціально-юридичні наукові методи: логічний, конкретно-історичний, цільовий, порівняльно-правовий.
Події на сході України розширили сферу дії системи соціального захисту. Виникла потреба здійснення соціального захисту військовослужбовців та інших учасників антитерористичної операції. Недостатній рівень соціального захисту військовослужбовців, негативно позначається на якісному складі війська, знижує мотивацію, породжує невдоволення тощо. Діагностика державної політики показує, що вона характеризується безсистемністю та фрагментарністю здійснюваних заходів, обмеженістю інструментарію проведення кардинальних змін, неврахуванням об’єктивних чинників тощо.
Матеріали дипломної роботи рекомендується використовувати у навчальному процесі та при підготовці проектів нормативно-правових актів.
Вступ
Актуальність дослідження. Запровадження засад соціально орієнтованої економіки держави вимагає розгляду комплексу проблем соціального захисту населення України крізь призму стану суспільства, коли нові реалії економічного та громадського життя займають старі та віджилі.
Сьогодні Збройні Сили України цілодобово, у вихідні і будні, несуть бойову службу, захищаючи мир і спокій громадян від зовнішнього агресора на сході нашої держави. На порядку денному в усього світу зараз дуже гостро стоїть питання відсічі збройної агресії та боротьба з тероризмом. Ми кожен день все краще і краще починаємо усвідомлювати, що сильна армія – запорука благополуччя і щасливого життя громадян.
У ст. 17 Конституції України проголошується, що держава забезпечує соціальний захист громадян, які перебувають на службі у Збройних Силах України, та членів їх сімей.
Соціальний захист військовослужбовців має бути не тільки задекларованим відповідними законодавчими актами; його положення повинні чітко реалізовуватись у структурі механізмів державного управління та в забезпечені відповідними видатками з державного бюджету з метою реального фінансування певних соціальних гарантій.
Існуюча система соціального захисту не досить ефективна, а фінансові можливості держави не відповідають її соціальним зобов’язанням. Можна констатувати, що наразі не повною мірою дотримуються положення Конституції України, в якій Україна визначається як соціальна держава.
Актуальність теми визначається тим, що питання стану боєздатності армії завжди привертало значну увагу суспільства. Особливої гостроти сьогодні набуло соціальне забезпечення військовослужбовців, що обумовлено багатьма чинниками. Зокрема, внаслідок дефіциту державного бюджету, економічної кризи в Україні та світі призупинено на невизначений термін виконання державою основних соціальних гарантій та виплату відповідної компенсації військовослужбовцям, у зв’язку з чим проблеми соціального блоку збройних сил не тільки не вирішуються, але й поглиблюються.
Уже досить тривалий час у Збройних Силах України продовжуються процеси, пов’язані з оптимізацією чисельності армії і заходами, спрямованими на оновлення її сучасними засобами ведення бойових дій. З огляду на це значна кількість військовослужбовців має бути звільнена в запас і забезпечена належними соціальними гарантіями. Але в умовах складної ситуації в економічній сфері це виявилося вкрай складним завданням, яке, до того ж, не завжди забезпечується чинним законодавством. Тому військово-політична еліта суспільства, вчені намагаються знайти шляхи розв’язання питань, пов'язаних з удосконаленням системи соціального захисту військовослужбовців.
Проблема всебічного забезпечення війська виникла разом із його появою. Поряд із безпосередніми витратами коштів на щоденні потреби армії, завжди була потреба надання воїнам належного соціального захисту за особливі умови життя і служби. Нестабільна політична ситуація у світі зумовлює необхідність підтримання Збройних сил України (далі – ЗСУ) у високому боєздатному стані, досягненням якого є ефективна система соціального забезпечення та соціального захисту. В умовах проведення з 2014 р. антитерористичної операції поступово формується і реалізується державна політика щодо обороноздатності України, нормативно закріплюються загальні процедури організації соціального захисту учасників цих подій. Створення ефективної системи соціального захисту учасників бойових потребує розробки та впровадження належного нормативно-правового забезпечення організаційних, правових, соціально-економічних гарантій.
У період змін у соціально-економічному та політико-правовому житті, проведення антитерористичної операції на Сході нашої країни держава переживає новий досвід державного управління.
Проблема створення ефективної системи соціального захисту учасників бойових дій на сьогодні є предметом підвищеної уваги науковців, політиків та громадськості. Водночас, відносна нещодавність виникнення окресленої проблеми зумовлює певну недосконалість нормативно-правового забезпечення з цього питання.
Державна політика у сфері соціального захисту учасників бойових дій полягає у забезпеченні прав, гарантій та компенсацій. Формування системи задоволення певних соціальних потреб учасників бойових дій враховує забезпечення їх адаптації та психологічної реабілітації, санаторно-курортним лікуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання їм освітніх послуг, дотримання трудових прав, соціальної та професійної адаптації, пільг у сплаті певних видів послуг, пенсійного забезпечення тощо.
Основу нормативно-правового забезпечення соціального захисту учасників бойових дій становлять: Конституція України, відповідні закони, Укази Президента України і Урядові рішення.
Теоретико-методологічну основу дослідження склали роботи вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем соціальної політики та її складової частини – соціальної реабілітації, а також дослідження, присвячені аналізу проблем, що стоять перед ветеранами бойових дій в період адаптації до умов мирного життя.
Дослідженню нормативно-правових засад соціального захисту учасників бойових дій присвятили роботи такі вчені, як І. Дацюк, О. Кондратенко, М. Кравченко, А. Кириченко, Д. Чижов та інші. Що стосується комплексного дослідження нормативно-правового забезпечення соціального захисту учасників бойових дій, особливо шляхів оптимізації діяльності держави у цій галузі, то таких праць бракує.
Принципове значення при цьому також відіграє розуміння соціальної політики, викладене в Конституції України та Положенні про Міністерство соціальної політики України, в якому одним із приорітетних напрямів діяльності вказано забезпечення формування та реалізації державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема, забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, а також соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції.
Метою дипломної роботи є дослідження системи нормативно-правового забезпечення соціального захисту учасників бойових дій на сучасному етапі, визначення питань, які потребують подальшого законодавчого регулювання та систематизація нормативно-правових актів за відповідними класифікаційними ознаками.
Сучасне внутрішнє і зовнішнє становище України визначається сукупністю факторів, що призводять як загроз і ризиків поглиблення кризових явищ, так і можливостей для виходу на магістральний шлях розвитку. В умовах модернізації соціальної політики у сфері безпеки, реформи соціального забезпечення ЗСУ потребує створення ефективної системи соціального захисту учасників бойових дій.
У сучасному законодавстві та науковій літературі немає однозначного визначення терміну «соціальний захист». Зміст цієї категорії науковці розкривають через діяльність, комплекс, функції, систему, сукупність й механізм. Серед учених істотно різняться погляди, коли визначення соціального захисту стосується певних соціальних категорій громадян, яким соціальний захист гарантується у зв’язку із специфікою їх професійної діяльності.
Для досягнення поставленої мети було сформульовано наступні завдання:
• розглянути поняття учасників АТО;
• з’ясувати соціальні проблеми учасників та постраждалих внаслідок АТО;
• розкрити особливості нормативно-правового забезпечення надання соціальних послуг учасникам АТО;
• дослідити соціальні гарантії держави для учасників АТО;
• проаналізуватио законодавчу базу надання соціальної допомоги учасникам АТО.
• Розробити програму соціально-психологічної та медичної реабілітації військовослужбовців, а також надання їм соціально-економічних гарантій та пільг.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини з приводу соціальної допомоги різним категоріям населення.
Предметом дослідження є соціальна допомога учасникам та постраждалим в наслідок АТО/ООС.
Методи дослідження. В роботі використано систему методів, обумовлених поставленою метою та завданнями дослідження. В процесі дослідження поняття учасників та постраждалих АТО та ООС використано метод порівняння, за допомогою якого з’ясовано різні підходи до визначення цих термінів. Методи дедукції та індукції застосовано для дослідження соціальних проблем учасників та постраждалих внаслідок АТО, а також для розкриття особливостей нормативно-правового забезпечення надання соціальних послуг учасникам та постраждалим внаслідок АТО/ООС.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дослідженні положення, висновки та пропозиції (рекомендації) можуть бути використані:
а) у науково-дослідницькій сфері – як основа для подальшої теоретичної розробки питань про соціальну допомогу учасникам АТО/ООС;
б) при підготовці проектів нормативно-правових актів з питань соціального захисту учасників АТО/ООС.
Структура роботи – дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. В першому розділі з’ясовано теоретичні аспекти надання соціальної допомоги учасникам АТО. Другий розділ присвячений аналізу надання соціальних гарантій учасникам АТО. Третій розділ направлений на вдосконалення проблематики надання соціального захисту, внесення пропозицій та розробки нових шляхів розвитку. Робота викладена на 117 сторінках друкованого тексту.
Магістр