Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Питання щодо участі держави у майнових правовідносинах завжди викликали та будуть викликати особливу зацікавленість у суспільстві. Дана обставина вочевидь зумовлена дуалістичною природою держави, яка полягає у поєднанні в її правовому статусі публічних та приватних начал, що, безумовно, впливає на виокремлення держави як серед учасників цивільних правовідносин, так і серед існуючих у її складі інших учасників публічних правовідносин.
Держава, будучи в першу чергу особливим публічно-правовим утворенням, спроможна впливати на виникнення, зміну та припинення в межах її території будь-яких правовідносин, у тому числі й цивільних. У зв’язку з цим найбільш актуальними питаннями по відношенню до такого публічно-правового утворення є питання щодо визначення меж та особливостей його участі у цивільних правовідносинах. Оскільки визнання держави рівноправним учасником цивільних правовідносин ще зовсім не означає, що до такого утворення або ж до майна, яке виступає об’єктом державної власності, можуть бути в повній мірі застосовані заходи примусу, відповідальності тощо, які застосовуються до звичайних учасників цивільних відносин, наприклад, фізичних або юридичних осіб. Натомість наявність у держави згадуваних особливостей не є чимось незвичайним або новим, оскільки їх формування та становлення відбувалося з урахуванням специфіки тих відносин, які існували в суспільстві на кожному етапі його розвитку.
Сьогодні, в умовах реформування цивільного законодавства, суспільство зіткнулося з тим, що ціла низка юридичних конструкцій, які Україна «успадкувала» від радянського цивільного права та які регулювали питання, пов’язані з участю держави й створюваних нею суб’єктів у майновому обігу, втратили свою актуальність. А ті положення чинного законодавства України, що залишилися, у сукупності з тими, які виникли в зв’язку з набранням чинності Цивільного та Господарського кодексів України, чітко не врегульовують, у багатьох випадках, питань, пов’язаних з участю держави та створюваних нею суб’єктів у цивільних правовідносинах, що загалом призводить до виникнення як в теорії, так і на практиці цілої низки проблемних питань.
Актуальність теми курсової роботи дослідження обумовлена необхідністю розгляду питань, пов’язаних із визначенням правового статусу держави серед учасників цивільних правовідносин у сучасних умовах розвитку національної правової системи України, особливостей участі держави в цивільних правовідносинах та визначення форм такої участі, враховуючи специфіку правового статусу створюваних державою суб’єктів, а також розглядом питань щодо відповідальності держави за договірними та деліктними зобов’язаннями з урахуванням особливостей реалізації такої відповідальності.
Метою курсової роботи є з’ясування та дослідження сутності та особливостей правової природи держави як учасника цивільних правовідносин.
Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:
1. Дослідити теоретико-правові підходи щодо участі держави у цивільних правовідносинах;
2. Визначити особливості цивільної правосуб’єктності держави;
3. З’ясувати правові форми участі держави у цивільних правовідносинах;
4. Охарактеризувати органи, через які реалізується правосуб’єктність держави;
5. Проаналізувати участь держави у внутрішньому та зовнішньому оборотах;
6. Охарактеризувати цивільно-правову відповідальність держави за договірними та деліктними зобов’язаннями, а також визначити її межі;
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини за участю держави, в яких вона бере участь як безпосередньо, так і опосередковано.
Предмет дослідження складають положення чинного законодавства, правової доктрини, практики вітчизняних та міжнародних судів щодо особливостей цивільно-правового статусу держави та створюваних нею суб’єктів у цивільних правовідносинах.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження базувалась на застосуванні як загального діалектичного методу, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання дійсності до яких належать: історичний, порівняльно-правовий, системно-правовий, статистичний та теоретико-прогностичний. Історичний метод використовувався при вивченні історичних аспектів правового становища та участі держави у цивільних правовідносинах; порівняльно-правовий – при дослідженні правової природи держави, а також розгляді чинного та такого, що втратило чинність законодавства щодо участі держави у цивільних правовідносинах з урахуванням законодавства інших держав; системно-правовий – при виявленні факторів, що мали визначальний вплив при з’ясуванні особливостей участі держави у цивільних правовідносинах; статистичний – при розгляді судових справ, учасником яких є держава або об’єктом яких є державна власність, а також їх аналіз; теоретико-прогностичний – для формулювання рекомендацій з удосконалення законів, а також інших нормативно-правових актів, роз’яснень та рекомендацій, що стосуються участі держави у цивільних відносинах.
Науково-теоретичною базою дослідження є теоретичні розробки, наукові дослідження та праці таких вчених, як М. Брагінський [2-3], С. Братуся [4], Ю. Дзери [8], А. Довгерта [9], О. Клименко [10], В. Кравченко [11], Р.Майданик [14], О. Первомайський [18-19] тощо.
Структура курсової. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел (34 найменування). Повний обсяг курсової роботи – 41 сторінка, з яких список використаних джерел – 4 сторінки.
Магістр