Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Держава являє собою складне соціальне яви¬ще, що тісно пов’язане, залежне і обумовлене еко¬номічним, політичним і культурним розпитком суспільства. Держава – це знаряддя, інструмент політичної влади (яка, проте, здійснюється не тільки за допомогою держави). У суспільстві діють політичні партії, союзи, релігійні організації то-що. Держава, займаючи особливе місце, має ха¬рактерні ознаки, що відрізняють її від інших політичних інститутів влади.
Безліч мислителів та науковців намагалися зрозуміти, що являє собою держава, в чому її сутність, чому вона виникає і є необхідною людству, яка її природа, що відрізняє її від інших організацій, створених людством. Розмаїття поглядів на державу зумовле¬не тим, що сама держава – це досить складне, суперечливе, історично мінливе явище. Процес пізнан¬ня її якостей, рис і ознак є складним, оскільки залежить від постійної зміни економічних, соціальних, класо¬вих, духовних, релігійних, національних та інших факторів, що визначають її сутність.
Проблема пошуку оптимальної моделі політико-територіальної органі¬зації суспільства, що відповідає інтересам різних соціальних груп, здатна оперативно й ефективно реагувати на сучасні глобальні виклики і трансформації, є актуальною як у теоретико-методологічному, так і в прикладному сенсі.
Пошук іде¬альної моделі політико-територіальної організації держави, тобто такого варіанту просторової системи, який би враховував інтереси всіх без винятку сторін, включаючи політичні інститути та громад¬ські структури різного рівня, є одним з найскладніших завдань для учених, правознавців та політиків.
Саме тому теоре¬тичне дослідження територіальної організації держави та визна¬чення моделі розподілу управлінських функцій між різними рівнями публічного управління все ще залишається актуальною науковою проблемою, вирішення якої необхідне для зміцнення демократичних інститутів та стабільності процесу розбудови держави.
Мета курсової роботи полягає в комплексному аналізі держави як політико-територіальної організації суспільства.
Досягнення мети курсової роботи передбачає вирішення наступних завдань:
1. Проаналізувати передумови та причини виникнення держави;
2. Охарактеризувати поняття та ознаки держави як політико-територіальної організації суспільства;
3. Проаналізувати відмінність держави від інших політичних організацій суспільства;
4. Розкрити сутність державного та політичного режиму;
5. Охарактеризувати громадянське суспільство як суб’єкта політичної системи;
6. Розкрити суть територіальної організації влади та її елементів;
7. Проаналізувати форми державного устрою як відображення територіальної організації суспільства;
8. Охарактеризувати державу Україна, в якості політико-територіальної організації суспільства.
Об’єктом дослідження є держава, як політико-територіальна організація суспільства.
Предметом дослідження основні риси, характеристики, елементи та закономірності розвитку і функціонування держави.
Методи дослідження. Основним методом дослідження є загальнонауковий діалектичний метод пізнання. У роботі застосовані окремі наукові методи пізнання: формально-логічний – для встановлення логіко-методологічних засад побудови понятійного апарату дослідження, таких як «держава», «форма держави» «громадянське суспільство» тощо; порівняльно-правовий – для аналізу форми держави (форм правління, устрою та державного і політичного режиму); системно-структурний – для дослідження основних тенденцій виникнення та закономірностей розвитку держави.
Науково-теоретична база. Комплексний аналіз літератури з зазначеної тематики дає підстави вважати, що проблема держави, як політико-територіальної організації суспільства є предметом значної уваги українських і зарубіжних вчених-правознавців, свідченням чого є різноформатні праці, які було видано протягом тривалого часу. Науково-практичний внесок у розробку проблематики даної теми здійснили такі вчені-правознавці, як В. В. Богатир [3], М. П. Бублій [4], В. В. Волинець [5], О. В. Петришин [7], С.Л.Лисенков [11], А.С. Матвієнко [12], П. Рудик [15], Г.О. Саміло [16], О.Ф. Скакун [17], С. О. Телешун [19, 20] та ін.