Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність курсової роботи. Зміна фундаментальних основ українського суспільства слугувала подальшій зміні принципів правового регулювання. Правосуб’єктність громадян не є винятком.
Правосуб’єктність – це основоположна категорія, яка визначає базові правові можливості суб’єктів права. Ця категорія належить до основоположних понять в науці цивільного права і має тривалу історію розвитку. Правосуб’єктність має на меті надання доступу суб’єкту до правової системи та до всіх цінностей, що надаються нею.
Становище суб’єкта в правовій системі зазнало в даний час суттєвих змін. Це зумовлено розширенням можливостей, що надаються суб’єкту, фокусуванням цивільно-правового регулювання, перш за все, на користь суб'єкта права. Правосуб’єктність є тим інструментом, завдяки якому особа здатна реалізувати надані їй можливості.
Проблеми правосуб’єктності суб’єктів права набули особливої актуальності у зв’язку з реформуванням цивільного законодавства. До теперішнього часу не вирішено питання про поняття та структуру категорії правосуб’єктності. Так, відповідно до однієї з точок зору правосуб’єктність ототожнюється з правоздатністю, відповідно до другої – правосуб’єктність включає в себе правоздатність і дієздатність, в рамках третьої, крім названих двох елементів, пропонується виділити ще один – деліктоздатність
як самостійну частину правосуб’єктності, що не входить в поняття дієздатності.
Метою курсової роботи є комплексний, теоретичний аналіз змісту правосуб’єктності, правоздатності, дієздатності, деліктоздатності
та тестаментоздатності.
Об’єктом курсової роботи виступають суспільні відносини, які складаються в процесі вивчення правосуб’єктності як категорії цивільного права.
Предмет курсової роботи охоплює питання теоретичного і практичного плану, які пов’язані з питаннями правосуб’єктності: правоздатності, дієздатності, деліктоздатності та тестаментоздатності.
Методологічною основою проведеного дослідження є діалектичний метод наукового пізнання. Застосовуються формально-логічний, системно-структурний, логіко-юридичний методи дослідження.
Теоретичну основу роботи складають праці вітчизняних вчених
і фахівців-практиків, які зачіпають в своїх роботах сферу правового регулювання правосуб'єктності, правоздатності, дієздатності, деліктоздатності та тестаментоздатності.
Під час проведення дослідження була використана як навчальна література, так і статті з різноманітних журналів. При цьому особливо слід відзначити праці видтних науковців, безпосередньо використані автором: С.Н. Братусь, Я.Р. Веберс, О.С. Іоффе, Б.М. Мезрін, А.П. Сергєв, Є.А. Суханов, В.Ф. Яковлєв.
Емпіричну основу дослідження склав великий нормативно-правовий матеріал, який охоплює Конституцію України, Цивільний кодекс України, чинні закони України та підзаконні нормативно-правові акти різної приналежності в частині регламентації відносин, пов’язаних з предметом цього дослідження з урахуванням останніх змін і доповнень, міжнародно-правові акти, довідкову література, автореферати монографій та інші джерела.
Структурно робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У Розділі 1 розглядається інститут правосуб’єктності крізь призму загальної теорії права. Розкрите поняття та зміст цивільної правосуб’єктності, названі її основні моделі.
У Розділі 2 детально досліджена загальна характеристика елементів цивільної правосуб’єктності: правоздатності, дієздатності, деліктоздатності, тестаментоздатності.
У Розділі 3 розглядається обсяг цивільної правосуб’єктності окремих суб’єктів права – фізичних та юридичних осіб.