Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі історії свобода пересування осіб є невід’ємною складовою європейського громадянства, основоположним принципом права Європейського союзу та однією із «чотирьох свобод», основних принципів функціонування внутрішнього ринку ЄС.
Західна Європа стала колискою загальногуманістичних цінностей, саме тут вперше були детально розроблено поняття свободи пересування фізичних осіб. Утворення і подальший розвиток Європейських співтовариств надало значний поштовх нормативному урегулюванню права громадян держав-членів вільно пересуватись і вільно обирати місце свого проживання, призвело до піднесення його ролі від національного до регіонального (транскордонного) рівня. Право на свободу пересування стало визнатись одним з основних природних прав людини, яке в свою чергу, включає в себе цілий арсенал інших прав.
В праві ЄС відсутнє розгорнуте нормативне визначення поняття права на свободу пересування. Наявні у нормативних актах і науковій літературі визначення відображають лише деякі аспекти цього складного явища.
Відсутність єдиного розуміння права на вільне пересування створює ряд проблем у його реалізації. Тому особливо актуальним є аналіз не тільки засновницьких документів ЄС і вторинного законодавства ЄС, а також судової практики в механізмі забезпечення захисту цього права.
Визначення об’єктивних меж та реальне забезпечення цього права ускладнюється необхідністю ґрунтовного осмислення та вирішення цілої низки значних політичних, економічних, правових проблем, а також забезпечення рівня необхідної безпеки у суспільстві. Загострення ситуації з мігрантами і біженцями у ЄС, як наслідок інтенсифікації глобальних міжнародних міграцій, так і в результаті локальних воєн і військових конфліктів, робить ці питання надзвичайно гострими та актуальними.
Заснована Договором про Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС) 1957 р. свобода пересування осіб була спрямована виключно на економічно активних осіб та членів їх сімей. Із створенням у 1992 р. інституту європейського громадянства це право поширилось на студентів, пенсіонерів та громадянам Союзу в цілому.
Крім того, правове регулювання свободи вільного руху стосується не тільки громадян ЄС, а й громадян третіх країн. В зв’язку з цим, актуальність дослідження даної теми є очевидною. Практичне значення дослідження правового регулювання свободи пересування осіб у ЄС дозволить зрозуміти інтеграційні процеси, що відбуваються у ЄС, а також зпрогнозувати їх майбутній розвиток.
З огляду на обрання Україною курсу на євроінтеграційні процеси, досвід Європейського союзу у сфері регулювання права на вільне пересування потребує наукового вивчення і аналізу.
Дослідженнями свободи пересування фізичних осіб, у праві Європейського Союзі досліджувались багатьма науковцями, особливу увагу в рамках цієї роботи варто звернути на праці таких дослідників, як Баєв О.В., Поліванова О.М., Баєв А.В., Аракелян M.Р., Вишняков О.К., Кашкін С.Ю., Дацюк Д.І., Дейвіс Г. та інші.
Метою даної роботи є дослідження вільного руху осіб у Європейському Союзі.
В основу курсового дослідження були покладені наступні завдання:
• проаналізувати свободу вільного руху працівників-громадян країн членів ЄС;
• розглянути свободу вільного руху працівників, які є громадянами третіх країн;
• дослідити свободу пересування осіб, які навчаються і осіб пенсійного віку;
• проаналізувати деякі особливості вільного руху осіб у Шенгенському просторі.
Об’єктом дослідження є – суспільні відносини, що склались з приводу свободи вільного руху осіб в межах ЄС.
Предмет дослідження – нормативно-правові акти Європейського Союзу, судова практика Суду Європейського Союзу, що регулюють принцип вільного руху осіб в рамках ЄС.
Методи роботи. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань роботи було використано наступні методи дослідження: медоти аналізу, синтезу, системний, герменевтичний (тлумачний), ретроспективний, порівняльно-правовий та деякі інші методи дослідження.
Структурно робота складається з вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел. Робота викладена на 27 сторінках.
Магістр