0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Законодавче право (ID:277550)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 29
Рік виконання: 2019
Вартість: 150
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ 5 1.1. Сутність та ознаки законодавчої влади 5 1.2. Суб’єкти законодавчої влади та їхня характеристика 10 РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ 16 2.1. Функціональне призначення законодавчої влади 16 2.2. Функції Верховної Ради як єдиного органу законодавчої влади в Україні 19 ВИСНОВКИ 26 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 28
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Сутність та ознаки законодавчої влади Правовий аналіз реалізації законодавчою владою своїх функцій потребує, насамперед, дослідження сутності законодавчої влади як правового явища. Адже функції законодавчої влади випливають із її правової природи та відображають роль законодавчої влади в державному механізмі. Загалом, поняття влади є складним і багатоаспектним явищем, а її реалізація в демократичній правовій державі можлива лише на основі принципу її поділу, який гарантує народний суверенітет. Варто відзначити, що ідеї поділу влади досліджувалися античними мислителями Платоном, Аристотелем, які підкреслювали необхідність функціонування різних державних органів і важливість розмежування їхніх функцій та повноважень. Подальший розвиток теорії поділу влади був представлений двома альтернативними по відношенню одна до одної доктринами поділу влади: 1) доктрина потрійного поділу влади, згідно з якою законодавча, виконавча та судова влади повинні взаємно доповнювати, стримувати та контролювати одна одну; 2) доктрина єдиної влади, за якою мандат на здійснення тих чи інших функцій дає представницька влада, тобто виконавча та судова влада діють лише від імені влади, не будучи її суб’єктами [6, с. 256]. В сучасних розвинутих країнах переважне значення надається першій доктрині, яка сформувалася в працях Дж. Локка та Ш. Л. Монтеск’є, які сформулювали тезу про необхідність поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову [13, с. 5].