Зразок роботи
1.1 Поняття готівкового обігу
Відповідно до Конституції України - грошовою одиницею в Україні є гривня, яка дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.
Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.
Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів [1].
Джерелами права грошового обігу є Конституція України, Закон України
“Про Національний банк України”, Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” , Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, а також підзаконні акти: наказ «Про затвердження Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію», Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Національного банку України , Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України та інші. Том в Україні сформувався необхідний масив нормативно-правових актів, що дає змогу виділити право грошового обігу як самостійну підгалузь фінансового права [2,с.150].
Одне з перших визначень поняття «грошового обігу» наведено у книзі «Дослідження про природу і причини багатства народів» Адама Сміта, який визначає, що головними причинами виникнення та вживання грошей є поділ праці і природна необхідність ринкового обміну товарів і послуг. Він досліджує гроші як особливу частину загальних запасів суспільства і вказує, що формування як економічного, так і правового поняття «грошового обігу» і його законодавче регулювання є наслідком відділення номінальної вартості грошей від реальної; появи перших банківських послуг для проведення безготівкових платежів, що спричинило подальший паралельний розвиток готівкового та безготівкового грошового обігу. За визначенням Адама Сміта, яке не застаріло і до нашого часу, гроші – це велике колесо обігу, це велике знаряддя обміну і торгівлі.
Цікавою є позиція М. П. Кучерявенка, Є.О. Алісова та О.А. Лукашева. Так, вище- названі науковці не наводять визначення самого поняття «грошового обігу», а пропонують визначення «грошового обороту» як правової категорії, яка, на їхню думку, є врегульованою правовими нормами сукупністю суспільних відносин, у межах яких відбувається безперервний процес руху грошей у готівковій і безготівковій формах [3,с.173-174].
Готівковий обіг – це обіг законних платіжних засобів (банкнот і розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни.
Готівка яка розглядається однією із форм грошей має істотні відмінності порівняно з безготівковими грошима, що спричинює значну специфіку їх обороту. Готівкові гроші здійснюють свій оборот поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини між економічними суб'єктами. Саме у сфері готівкового обігу відбувається кінцева реалізація створених в народному господарстві товарів, перевіряється якість зв'язку між суспільним виробництвом та особистим споживанням. Тому від стану готівково-грошового обігу багато в чому залежить нормальний обіг грошей в країні, стійкість їх купівельної спроможності [4,c.315].
Готівково-грошовий обіг – прийнято розглядати як особливу сферу грошового обігу. Особливість готівкового обігу полягає насамперед в тому, що:
-данний обіг є обмеженим;
Магістр