Зразок роботи
3.1. Елементи складу злочину щодо невиплати чи несвоєчасної виплати заробітної плати
Кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати встановлено ст. 175 Кримінального кодексу України (далі – КК), згідно з якою за умисну безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої соціальної виплати громадянам більше ніж за один місяць керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності може бути притягнутий до такої відповідальності [5].
Відповідно до статті 175 ККУ відповідальність за затримку виплати заробітної плати покладається на керівника підприємства, установи або організації, незалежно від форми власності [5].
Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам більше, ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, карається штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від 500 до 100 НМДГ або обмеженням волі на строк до п’яти чи до трьох років [5].
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці співробітників підприємства здійснюється в першочерговому порядку [12]. Усі інші платежі мають бути проведені після виконання цього зобов’язання. За вирішенням питань, що стосується стягнення з підприємства належної працівникам заробітної плати, також слід звертатись до суду, що встановлено ч. 2 ст. 233 КЗпП [4]. Строк для звернення не обмежений.
До речі, 04.04.2013 року Верховною Радою України прийнято в першому читанні законопроект № 2547 від 15.03.2013 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки», відповідно до якого розмір пені, що виплачується громадянам у зв’язку з невиплатою або затримкою зарплати, становить 0,5% від неотриманої суми заборгованості за кожний день затримки [39].
Під невиплатою заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати слід розуміти неповну або несвоєчасну виплату громадянам зазначених виплат. Така невиплата утворює склад злочину, передбаченого ст. 175, якщо вона: 1) є безпідстаною; 2) має місце протягом певного строку (більше ніж за один місяць) [5].
Безпідставною зазначена невиплата вважатиметься тоді, коли вона має місце, незважаючи на наявність законних підстав для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам.
Не буде складу цього злочину, якщо зазначені виплати не здійснюються на законних підставах (наприклад, несплата частини заробітної плати в результаті відрахування із неї для покриття заборгованості працівника підприємству, установі, організації, на якому він працює) або їх невиплата зумовлена об’єктивними причинами (наприклад, неповним бюджетним фінансуванням, відсутністю необхідних для виплат коштів на рахунках підприємства, установи, організації).
Склад злочину, передбаченого ст. 175, має місце лише у разі зазначеної невиплати більше ніж за один місяць. Вказівка закону на такий термін свідчить не лише про те, що невиплата, наприклад, заробітної плати чи пенсії за один місяць не є кримінальне караною (за такі дії може наставати адміністративна відповідальність, передбачена ст. 41 КАП), а й просте, що зона може стосуватися лише тих виплат громадянам, які мають регулярний характер. Отже, склад цього злочину буде відсутній, якщо невиплата стосується одноразової (за винятком тієї, що входить в структуру заробітної плати) виплати громадянам. За наявності підстав, зокрема при заподіянні істотної шкоди, такі дії можуть розцінюватись як зловживання владою чи службовим становищем або інший злочин [65, с. 247].
Для визначення цієї ознаки необхідно з’ясувати існуючі за законом чи іншим нормативно-правовим актом строки та періодичність тієї чи іншої виплати. Так, згідно із законодавством про працю та про оплату праці, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим Днем, заробітна плата виплачується напередодні. Виплата пенсій за відомостями здійснюється з 2-го по 20-те число кожного місяця в операційних касах поштамтів, вузлів, відділень зв’язку, банків та з доставкою додому. Слід зазначити, що відповідно до законодавства Діяльність, пов’язана з виплатою та доставкою пенсій, здійснюється виключно державними підприємствами зв’язку.