Магістерська робота на тему "Правовий режим майна акціонерного товариства" (ID:295506)

В юридичній літературі поширеним є визначення статутного капіталу як зафіксованої установчими документами та оціненої учасниками сукупності вкладів, об’єднаних учасниками при створенні товариства для забезпечення його діяльності; 5 як грошового еквівалента майна, яке повинно передаватися товариству у вигляді внесків для забезпечення його діяльності та як сплати його учасниками отримуваних ними майнових прав; 6 як суми внесків учасників, що виконують функції джерела коштів товариства. 7 Деякі науковці вважають, що статутний капітал за сучасних умов потрібний лише для покриття витрат, пов’язаних із державною реєстрацією товариства та для забезпечення його діяльності в початковий період існування. 8 Тим не менш, визначенню поняття «формування статутного капіталу» в науковій літературі не приділено належної уваги, проте питання формування статутного капіталу АТ досліджувалось такими науковцями, як О. В. Гарагонич, Р. А. Слав’юк. Порядок формування статутного капіталу АТ встановлюється законодавством та статутом товариства. При правовому регулюванні формування статутного капіталу АТ може застосовуватися загальне і спеціальне господарське законодавство, співвідношення між яким має істотне значення і проявляється в тому, що діють норми тільки загального законодавства про АТ, або тільки спеціальні норми (наприклад, при формуванні статутного капіталу корпоративного фонду), або регулювання одних і тих самих відносин здійснюється нормами як загального, так і спеціального господарського законодавства (наприклад, при формуванні статутного капіталу банку). На нашу думку, у цьому розділі також приділити увагу функції статутного капіталу. Зокрема, В.В. Долинська виділяє такі функції статутного капіталу: – матеріально-забезпечувальну – внесене в рахунок оплати вкладу майна складає матеріальну базу для діяльності господарського товариства та його подальшої діяльності; – гарантійну – господарське товариство несе відповідальність перед кредиторами в межах належного йому майна, а воно не може бути меншим, ніж статутний капітал; – розподільчу – через статутний капітал визначається доля участі кожного інвестора – учасника в господарському товаристві та його прибутки.