«Цивільне законодавство УРСР у період НЕПу (1921-1929 року)» (ID:297474)

Особлива потреба у проведенні кодифікаційних робіт всього законодавства постала перед УРСР з моменту переходу до нової економічної політики (далі – НЕП). Здійснення таких робіт, в першу чергу, було зумовлено необхідністю точного правового регулювання нових відносин, що виникли у суспільстві із запровадженням НЕПу. Проте, існував ряд інших факторів, що зумовлював таку потребу: узагальнення та систематизація вже існуючих правових норм, ліквідація законодавчих колізій та прогалин, тощо. Тож, законодавство УРСР було доповнено важливими положеннями, що регулювали договірні, майнові, земельні, трудові та торгові відносини. За максимально короткий термін з 1921 по 1927 роки було прийнято ряд кодексів та нормативно-правових актів, якими було доповнено законодавство з досить різних галузей права Радянського Союзу. Кодифікація на території УРСР створювалася та відповідала принципу єдності всього радянського законодавства. Тож всі законодавчі акти в Україні базувалися на рецепції законодавства РСФРР, а вже потім стали повністю відтворювати союзне законодавств. Актуальність теми: необхідність дослідження процесу кодифікації, його особливостей та результатів. Науковці виділяють два основних шляхи здійснення кодифікації права України в період НЕПу. Першим виступає шлях повної рецепції законодавства РСФРР, а другий – це розробка вже власних законодавчих документів.