Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність магістерської роботи. Законодавче визначення поняття «електронного доказу» відсутнє в КПК України, і цей термін допоки використовується тільки в науковій літературі у контексті кримінальних проваджень. Однак необхідність дослідження електронних доказів і правового регулювання цього нового явища обумовлена реальними потребами практики, яка все частіше використовує в доказуванні інформацію, отриману з електронних джерел.
Роль та значення інформаційних технологій для вже існуючих суспільних відносин, в тому числі і кримінально-процесуальних правовідносин, досить велика і постійно зростає. Громадяни та організації в своїй повсякденній діяльності активно користуються різними електронними носіями інформації. Таке використання пов'язане зі зберіганням, передачею, обробкою та іншими видами використання відомостей, що становлять ту або іншу таємницю, що охороняється законом, в тому числі таємницю приватного життя людини.
Актуальність магістерської роботи обумовлена широким впровадженням інформаційних технологій в життя громадян при відсутності в кримінальному процесуальному законодавстві спеціальних процесуальних гарантій прав власників електронних носіїв інформації на захист таємниці особистого життя, в той час як необхідність вироблення зазначених гарантій зумовлена реальними потребами суспільства і юридично значущими особливостями електронних носіїв інформації.
Метою даної роботи є комплексний аналіз правової природи електронних доказів у процесі доказування в кримінальному провадженні.
Задля досягнення вказаної мети поставлені наступні завдання:
• розкрити поняття, сутність та правову природу електронних доказів;
• дослідити особливості класифікації електронних доказів;
• розглянути фундаментальні принципи використання електронних доказів в українському судочинстві;
• розкрити зміст електронного документа як доказу в кримінальному провадженні;
• з’ясувати окремі аспекти використання електронних доказів та роботи з електронними носіями інформації в доказуванні в кримінальних провадженнях;
• розглянути доказове значення результатів копіювання електронної інформації в кримінальному провадженні;
• навести приклади в контексті зарубіжного досвіду використання у доказуванні електронних доказів;
• проаналізувати проблеми нормативної регламентації електронних доказів крізь призму діючого законодавства;
• з’ясувати проблеми збору та використання електронних доказів в кримінальному провадженні відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України;
• винести пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, що визначає правовий статус електронних доказів.
Об’єктом магістерської роботи виступають суспільні відносини, які виникають з приводу використання у кримінально-процесуальному доказуванні електронних доказів.
Предметом магістерської роботи є норми чинного законодавства України, що визначають правову природу електронних доказів, а також практика їх застосування.
Наукова новизна роботи обумовлена колом поставлених завдань та отриманими результатами теоретичного і практичного характеру. На основі фундаментальних принципів правової і соціальної держави з урахуванням втілення їх в українському суспільстві визначені загальнотеоретичні засади та особливості правової природи електронних доказів в процесі кримінально-процесуального доказування.
Теоретична і практична значущість дослідження полягають у можливості використання отриманих висновків в теорії доказів у кримінальному судочинстві, загальній теорії держави та права, у кримінальному праві, кримінально-процесуальному праві України та інших галузевих науках в контексті подальших наукових досліджень щодо проблем правового статусу електронних доказів, в навчальному процесі тощо. Результати проведеного дослідження можуть бути реалізовані також у практиці органів внутрішніх справ, а також у нормотворчій діяльності, зокрема, при підготовці законопроектів щодо внесення змін до кримінально-процесуального кодексу України з метою закріплення самостійного виду доказів – електронних.
Стан дослідження проблеми. В юридичній науці дослідження правової природи електронних доказів є одним з перспективних напрямків в умовах глобального реформування та внесення змін до законодавства. В рамках теорії доказів у кримінальному судочинстві зазначені питання досліджені в роботах вітчизняних та російських науковців, а саме: А.С. Александрова,
Н.М. Ахтирської, П.С. Бондаря, Н.М. Бакаянової, С.Н. Волочай, Ю.В. Гавриліна, С.І. Гонгало, Д.М. Гуцалюк, Н.В. Жогіна, Н.А. Іванова, С.В. Зуєва, Д.В. Каневського, В.В. Лисенко, Р.І. Оконенко, Ю.Ю. Орлова, І.П. Пономарьова, В.Г. Хахановського, Д.В. Цехана, Ю.С. Шемшученко, М.М. Юхимчук, і т. д.
Необхідно зазначити, що окремі аспекти визначення особливостей електронних доказів досліджували такі вчені, як: Є.Г. Коваленко, А.С. Коблікова, А.М. Коваленко, І.О. Котляревський, І.О. Крицька, А.В. Ратнова, В.Ю. Стельмах, Є.С. Хижняк та багато інших.
В рамках галузевих юридичних наук слід відзначити роботи
Ю.С. Павлової, І.Л. Петрухіна, І.Б. Михайлівської, В.А. Лазарєва, Л.В. Головко та багатьох інших.
Однак, незважаючи на велику кількість джерел, що стосуються використання у кримінально-процесуальному доказуванні електронних доказів, на сьогоднішній день КПК України не містить згадки про електронні докази в цілому. Згадана проблема значно ускладнює на практиці власне процес доказування.
Під час написання кваліфікаційної роботи автор спирався на концептуальні положення кримінально-процесуального права, теорії доказів, загальної теорії держави та права, дослідження в різних галузях правової науки, чинне законодавство, зокрема на Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Кримінально-процесуальний кодекс України. Окрім того, нормативну базу дослідження склали міжнародно-правові стандарти та документи, Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, профільні закони та інші нормативні правові акти, що регулюють забезпечення соціального та правового захисту особистості, в тому числі відомчі нормативні акти.
Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, в тому числі діалектичний, системний, комплексний, цільовий підходи до досліджуваної проблеми, логічний, формально-юридичний, загально-соціологічний, порівняльно-правовий та інші методи.
Комплексне застосування різних методів пізнання та результатів наукових досягнень дозволило всебічно розкрити узагальнюючі закономірності об’єкта дослідження, розглянути компоненти предмета дослідження в їх ретроспективі, а в кінцевому рахунку – вирішити поставлені завдання.
Поставлені завдання визначили структуру роботи. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У розділі 1 розглядаються теоретико-правові засади використання у доказуванні електронних доказів в Україні.
У розділі 2 детально досліджена правова регламентація механізму використання електронних доказів.
У розділі 3 розглянуті проблемні аспекти використання електронних доказів в реаліях сьогодення.
Магістр