Закони як джерела цивільного права (ID:335419)

Актуальність теми. Я вважаю, що закони як джерела цивільного права України є досить цікавою та актуальною темою нашого сьогодення. Обравши цю тему, я розкриватиму не лише зміст курсової роботи, але й її актуальність, корисність та важливу роль у нашій державі та суспільстві. Якщо розглядати закони саме в сфері цивільного права, то можна сказати, що вони потребують вивчення не лише студентами на юридичному факультеті, але й учасниками цивільних правовідносин. Тобто у разі виникнення спорів щодо майнових прав, особистих немайнових прав, посягання на право власності (чи інші речові права), посягання на право інтелектуальної власності. Здається надто прості речі, однак вони потребують пояснень з точки зору законів у цивільному законодавстві. Розглядаючи проблеми які кожного без вийнятку стосуються, у зв’язку із новими реформами, варто звертатись до цивільного законодавства аби запобігти порушенню наших прав, свобод та право власності на землю (земельну ділянку). Адже вивчаючи цивільний кодекс, закони ми забезпечуємо себе від небезпеки яка загрожувала б нам без цих знань. Цивільне законодавство містить у собі досить багато правових аспектів, які охоплюють законодавство України, цивільний кодекс та вивчення такої дисципліни як цивільне та сімейне право. Тож ознайомлюючись детальніше із темою написання курсової роботи, насамперед варто визначити поняття цивільного законодавства. Цивільне законодавство – сукупність певних норм, які регулюють цивільні відносини. Якщо розглядати це питання дещо ширше, то можна вказати на наявність системи яка являє собою законодавчі та інші нормативні акти, які містять цивільно-правові норми (правила). Це поняття охоплюватиме тему на засадах нормативно правових актів. Використання цивільного законодавства можливе в тих випадках, якщо самі учасники (фізичні та/або юридичні особи) не передбачають використання іншого[1]. Це зумовлено тим, що присутність загальнообов’язкових, цивільно-правових, законних нормативних актів є значно важливі для задоволення майнових та особистих немайнових потреб та відносин. Розуміючи суть такого законодавства важливо вказати на його основні способи упорядкування, тобто ознайомлення із систематизацією в належному порядку. Ними є: інкорпорація, консолідація та кодифікація.