Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Аналіз сучасного стану вітчизняного законодавства про судоустрій і статус суддів, оновлення галузевого законодавства, що тією чи іншою мірою торкається основних питань організації та функціонування судової влади шляхом застосування та інтепретації останньою норм матеріального права при розгляді та вирішенні справ, підпорядкуванням її основним положенням процесуаль-них норм, що регламентують процес відправлення правосуддя у різних видах судочинства – з урахуванням необхідності осмислення здобутків судової реформи 2016 року – свідчить про актуальність дослідження системи принципів як її основополож-них ідейних засад і – як результат ролі судової влади як відокремленої гілки у систе-мі поділу державної влади.
Питання принципів судової влади висвітлювались у роботах: В. Б. Авер’янова, Є. В. Васьковського, С. В. Васильєва, Т. Б. Вільчик, А.В.Іванцової, Л.Є. Владіміро-ва,В. В. Городовенка, В. А. Кройтора, Д. Д. Луспеника, В. В. Комарова, В. В. Куль-чицького, , І. Є. Марочкіна, В.В.Молдован, Л. М. Москвич,І. В. Назарова Д.І. Прилу-цького, П. М. Рабіновича, І. О. Русанової, Н. Ю. Сакари, Н. М. Сібільової, О. Ф. Ска-кун, В. Я. Тація, Ю. Ф.Ткаченко, Ю.М. Тодики, О. М. Толочка, С.В. Шевчука, Ю.С. Шемшученка, Ю. Т. Шрамка, М. Й. Штефана , С. Г.Штогуна, С. Я. Фурси та бага-тьох інших авторів.
Незважаючи на це, питання визначення поняття, класифікації, змістовного на-повнення та джерел принципів судової влади саме як системи не вирішено, оскільки у науковій літературі немає єдиного підходу до тлумачення системи принципів судової влади, що пов’язується із різним розумінням самої суті судової влади: при розгляді останньої тільки як сукупності судових органів – предметом вивчення виступали тільки організаційні (судоустрійні) принципи судової влади (принципи організаційної форми судової судової влади), а при вивченні виключно функціональної сторони су-дової влади (як сукупності її повноважень та притаманних їй функцій), предметом дослідження виступають тільки принципи відправлення правосуддя або принципи су-дочинства (функціональні принципи).
Очевидно, що тільки комплексний, організаційно-функціональний підхіл до су-дової влади як самостійної гілки державної влади дозволить найбільш повно розкри-ти систему принципів судової влади, що у зв’язку з внесенням змін у чинне судо-устрійне законодавство та прийняттям нових процесуальних кодексів набуває особ-ливої актуальності
Мета – розкрити зміст принципів судової влади у контексті організаційно-функціонального підходу до її тлумачення на основі судоустрійного та процесуаль-ного законодавства України та практики Європейського Суду із захисту прав людини.
Досягнення мети магістерської роботи передбачає вирішення таких завдань:
1) сформулювати визначення поняття принципів судової влади як системи та прослідкувати їх взаємозв’язок із принципами права, встановити їх значення;
2) розглянути класифікацію принципів судової влади;
3) дослідити джерела принципів судової влади як основні форми їх зовнішньо-го виразу;
4) розкрити зміст та складові підсистеми інституціональних принципів судової влади;
5) з’ясувати зміст підсистеми організаційних принципів судової влади як засад побудови судової системи України;
6) визначити загальні особливості підсистеми функціональних принципів судо-вої влади у різних видах судочинства.
Об’єкт дослідження: система принципів судової влади.
Предмет дослідження: особливості інституціональних, організаційних та функціональних принципів судової влади.
Методи дослідження. У магістерській роботі превалюють такі загальнонаукові методи дослідження як: діалектичний (застосовується для встановлення зв’язку між інституційональними та організаційними, організаційними та функціональними підси-стемами принципів судової влади). Використовуються такі спеціально-наукові методи дослідження як: аналіз (оцінка положень чинних процесуальних кодексів та судо-устрійного законодавства), синтез (формулювання власних визначень принципів на основі існуючих теоретичних підходів); історичний (хронологічний) (для відслідко-вування змін у змістовному наповненні принципів судової влади до та після судової реформи 2016 року). Застосовуваними є так звані власне правові методи: формально-юридичний (дозволяє формулювати основні поняття та дефініції, наприклад принци-пи судової влади) та порівняльний метод (аналіз практики ЄСПЛ, змін у процесуаль-ному та судоустрійному законодавстві)
Наукова новизна роботи полягає у формулюванні власного авторського ви-значення принципів судової влади та системному розкритті їх змісту з урахуванням оновленого процесуального законодавства.
Практична значущість роботи полягає у тому, що вона може бути використа-на слухачами курсу «Організація судових та правоохоронних органів».
Структура роботи: магістерська робота складається з вступу, основної части-ни (4 розділів, у тому числі 16-ти підрозділів), висновків та списку використаної лі-тератури (177 найменувань).
Магістр