066 005 53 74
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Працюємо
без вихідних!
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

ПРОЦЕДУРА "SQUEEZE-OUT": КОРПОРАТИВНІ АСПЕКТИ ТА ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ (ID:336857)

Тип роботи: аналітична робота
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 11
Рік виконання: 2017
Вартість: 500
Купити цю роботу
Зміст
Вступ Розділ I. Корпоративні аспекти "squeeze-out" в Україні Розділ II. Практика Європейського суду з прав людини ВИСНОВКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВСТУП Акціонерні товариства є однією з найпривабливіших та одночасно складних організаційно-правових форм господарських товариств. Форма управління багато в чому залежить від структури корпоративної власності. За відсутності ефективного корпоративного управління в акціонерному товаристві, без достатньої прозорості цих процесів, та без збалансування інтересів мажоритарних і міноритарних акціонерів прибутковість товариства та його інвестиційна привабливість швидко впадуть. Застосування ефективних механізмів у корпоративному управлінні є запорукою успіху та процвітання будь-якого товариства, не лише акціонерного і не лише окремо взятого товариства, а й економіки держави взагалі. Механізм примусового викупу акцій міноритарного акціонера мажоритарним акціонером "squeeze-out", що відомий вже давно, в Україні ввели лише з червня цього року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" (від 23.03.2017 р. № 1983-VIII). Не останнє значення у веденні такого механізму мала необхідність виконання взятих Україною на себе зобов'язаннь під час ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Однак, варто зазначити, що через відсутність відповідних змін до низки підзаконних нормативно-правових актів цей механізми поки застосувати неможливо. Варто згадати, що це вже не перша спроба його введення. Навіть ще у такому, здавалося, далекому 2012 році, Верховною Радою України було проголосовано за законопроект на який потім Президентом України було накладено вето через широкий громадський резонанс щодо нібито порушення прав громадян на власність. Безперечно, негативні сторони використання такого механізму для однієї із сторін є. Однак, право власності не є абсолютним і тому ефективні шляхи мінімізації настання негативних наслідків мають бути впроваджуватися відразу з самим механізмом. Отже, дослідження цього питання в контексті практики Європейського суду з прав людини виглядає особливо актуальним з огляду і на те, що вітчизняні суди при розгляді справ застосовують практику цього суду як джерело права.