Спеціальний суб’єкт в окремих злочинах згідно із кримінальним кодексом України (ID:346541)

Актуальність дослідження. Незважаючи на те, що положення щодо спеціального суб’єкта злочину є досить усталеними у кримінальному праві, все одно на теоретичному і нормативному рівнях виникають дискусійні питання, пов’язані з визначенням поняття суб’єкта злочину, спеціального суб’єкта злочину, їх ознак та змістовної характеристики тощо. Мета статті. Визначити ознаки спеціального суб’єкта та охарактеризувати окремі статті Кримінального кодексу України, у яких передбачено спеціальний суб’єкт. Виклад основного матеріалу. Суб’єкт злочину в кримінальному законодавстві – це один з обов’язкових елементів складу злочину. Оскільки саме суб’єкт вчиняє суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), за яке і наступає кримінальна відповідальність. У багатьох складах злочинів, передбачених КК України суб’єкт наділений спеціальними ознаками, що зумовлює наявність, окрім загального, ще й спеціального суб’єкта злочину. Відповідно до частини 2 статті 18 КК України спеціальним суб’єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа [1]. Ознаки спеціального суб’єкта злочину виявляють та відбивають різноманітні особливості особи, яка вчинила злочин, характеризуючи особистість, і ці властивості підкреслюються законодавцем у конкретних складах. Вони настільки істотні, що їхня наявність, з точки зору кримінального закону, або робить діяння суспільно небезпечним, або різко змінює характер та ступінь суспільної небезпеки