Зразок роботи
1. Поняття та умови правової охорони наукового відкриття
Поняття наукового відкриття. Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Право на наукове відкриття. Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву. Право на наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у поряд¬ку, встановленому законом[6].
Положення про право на наукове відкриття включені до Книги четвертої Ци¬вільного кодексу, що озаглавлена «Право інтелектуальної власності». Назва глави 38 Цивільного кодексу також містить зазначення на право інтелектуальної власності. Але зміст цих положень свідчить про те, що зміст права інтелектуальної власності на нау¬кове відкриття є вкрай обмеженим.
Відкриття може використовуватись будь-якою особою без одержання дозволу від ав¬тора, наукової установи, в зв'язку з роботою в якій було зроблене наукове відкриття, чи іншої особи. Це відповідає і міжнародному праву, що не передбачає охорони пра¬ва на відкриття як на об'єкт інтелектуальної власності. Проте слід враховувати, що Конвенція, яка засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, в зміст поняття «інтелектуальна власність» включає і права, що відносяться до відкриттів (ст. 2). Правда, ця Конвенція не формулює положень щодо змісту права інтелектуаль¬ної власності, а лише вирішує організаційні питання діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
Розуміння категорії відкриття передбачає наявність спеціальних знань. Так, в Державний реєстр відкриттів Союзу РСР були внесені такі відкриття, як відкрит¬тя явища вулканічної діяльності на Місяці, відкриття закономірності кристалізації (синтезу) алмазу із вуглецю.
Це мало що говорить юристу, що не має спеціальних знань. Тому треба враховувати, що Положення про відкриття, винаходи та раціоналізаторські пропозиції, що було чинним в Союзі РСР, не визнавало географічних, археологічних, палеонтологічних відкриттів, відкриттів родовищ корисних копалин, відкриттів у галузі суспільних наук. Неможливість визнання таких відкриттів об'єктами права інтелектуальної власності випливає також із ст. 457 ЦК[5].
Людство завжди прагнуло до пізнання навколишнього світу, дослідження його законів та властивостей, вивчення природи явищ об'єктивної дійсності. Пізнання закономірностей навколишнього світу, що приводить до появи принципово нових знань здійснюється у формі наукових відкриттів. Вони є результатом фундаментальних теоретичних та експериментальних досліджень у будь-якій сфері життєдіяльності суспільства та надають якісно нову інформацію про об'єктивно існуючі, але раніше невідомі властивості, закони та явища матеріального світу. Наукові відкриття є наслідком прояву найвищого рівня інтелектуальної, творчої діяльності людини та можуть бути підставою для формування нових напрямків наукових досліджень і винахідницької діяльності вчених багатьох країн.
На відміну від винаходів, наукові відкриття не лише спрямовані на покращення функціонування окремих об'єктів техніки, удосконалення існуючих технологій виробництва, модернізацію устаткування, процесів виготовлення речовин та матеріалів, вони втілюють новий рівень науково-технічного розвитку, формують нові етапи пізнання людиною навколишнього світу.