«ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ ВЧЕННЯ ТОМАСА ГОББСА» (ID:386884)

Історичні наступники англійського філософа ніби знайшли спосіб уникнути узурпації всієї повноти державної влади однією особою «розділення влади», але сам Т. Гоббса можливість такого розділення заперечував, як неприродну суверенній владі: «Там, де вже установлена верховна влада, може бути установлене інше представництво того ж народу. Інакше це означало б, що установлено два суверени і що особа кожної людини представлене двома уповноваженими, що у разі їх незгоди між собою з потреби привело б до розділення тієї влади, яка (якщо люди хочуть жити в мирі) повинна бути неподільною, і тим довело б людський натовп до стану війни, всупереч тій меті, в ім’я якої встановлена всяка верховна влада» [1, с. 156]. Але, якщо повернутися до думки, що сувереном є єдина держава, якій народ, через спільну угоду, делегує свій суверенітет, то справа держави – як розподілити владу всередині себе, щоб забезпечити ефективне врядування й уникнути узурпації, зокрема: «До прав верховної влади відноситься право вибору всіх радників, міністрів, посадових осіб і чиновників, як цивільних, так і військових. Оскільки ми бачили, що метою установи верховної влади є здійснення загального миру і захисту, то звідси витікає, що суверен повинен володіти владою використовувати ті засоби, які він визнає найбільш відповідними для цього» [1, с. 152].