Зразок роботи
Комплексне реформування законодавства України обумовлює необхідність по-новому розглядати проблеми кримінально-процесуальної науки, у тому числі пов’язані з загальносоціальними принципами (засадами), що діють у сфері кримінального судочинства. Обрана тема дослідження має не лише важливе теоретичне значення, вона також є актуальною і з практичної точки зору, оскільки охоплює всі стадії кримінального процесу, стосується всіх його суб'єктів, сприяє захисту прав та свобод осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Недостатня розробленість досліджуваного питання в юридичній науці потребує особливо виваженого підходу до аргументації відповідних теоретичних положень та висновків з метою розробки необхідних у даній сфері рекомендацій.
Проведене дослідження дозволяє сформулювати ряд теоретичних висновків, які відображають результати, що свідчать про досягнення мети дослідження та виконання всіх завдань, сформульованих у вступі до даного дослідження.
Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що принципи (засади) кримінального процесу – це безпосередньо закріплені в законі основоположні ідеї, найзагальніші положення, що відзначаються стабільністю і системністю та визначають суть, зміст та спрямованість діяльності суб’єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їхньої діяльності, порушення яких обов’язково має тягти за собою настання відповідних юридичних наслідків. Крім того, такі засади мають обов’язковий характер і їх порушення веде до скасування раніше прийнятих за таких умов рішень у справі та до інших негативних наслідків.
Принципам кримінального процесу притаманно виконання суто юридичних функцій: регулятивної, охоронної, виховної, а також ряду соціально-політичних функцій.
Принципи кримінального процесу можна класифікувати за такими підставами: 1) залежно від їх призначення у кримінальному судочинстві; 2) залежно від джерела, в якому вони закріплені; 3) залежно від форми їх закріплення у законодавстві; 4) залежно від того, на яку сферу правових норм поширюється їх дія. Але незалежно від того, до якого виду відноситься той чи інший процесуальний принцип, вони не підпорядковуються один одному, а навпаки знаходяться між собою у так званому зв’язку координації (взаємодії), доповнюють один одного і забезпечують в цілому несуперечливість створюваної ними системи.
Систему правових положень, що відносяться до принципів кримінального процесу України складають: законність; доступ до правосуддя та забезпечення права на судовий захист; рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; забезпечення прав і свобод людини; презумпція невинуватості; забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист від обвинувачення; свобода від обов’язку самовикриття, викриття членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; повне, всебічне та об’єктивне встановлення обставин у справі; публічність; диспозитивність; здійснення правосуддя виключно судами; незалежність і недоторканість суддів, їх підкорення лише закону; змагальність сторін у судовому розгляді; здійснення судочинства державною мовою; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; усність процесу; об’єктивна оцінка доказів; безпосередність дослідження доказів; обов’язковість рішень суду; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду; завершення провадження у кримінальній справі у розумний строк.
Базовим принципом кримінального процесу є принцип верховенства права. Реалізація положень цього принципу вимагає такої побудови системи кримінального процесу, за якої встановлюється оптимальний режим розслідування і судового розгляду та вирішення кримінальних справ, що одночасно забезпечує як захист прав особи, так і дієвість правових заходів боротьби зі злочинністю.
Процесуальні принципи, що діють в сфері кримінального судочинства, можуть застосовуватись лише у зв’язку із порушенням, розслідуванням, судовим розглядом та вирішенням кримінальної справи. При цьому реалізація їх положень починається не з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи, а з моменту прийняття та реєстрації відповідними правоохоронними органами інформації про скоєний злочин чи злочин, що готується.
Реалізація процесуальних принципів, у тому числі і загальносоціальних, можлива лише через діяльність суб’єктів кримінально судочинства.
З точки зору зовнішньої визначеності кожен із загальносоціальних процесуальних принципів під час провадження по кримінальній справі повинен мати певну письмову форму, індивідуалізуватись та відображатись у відповідних кримінально-процесуальних документах.
Загально процесуальні принципи, що діють в сфері кримінального судочинства, є керівними засадами, покликаними визначати та затверджувати здійснення провадження по кримінальній справі у такий спосіб, за якого одночасно забезпечується ефективне функціонування системи кримінального процесу та захист конституційних прав і свобод людини. При цьому останнє досягається за допомогою виключення можливості незаконного звуження їх обсягу, а саме шляхом установлення у законі підстав, порядку та меж обмеження конституційних прав та свобод особи.
За формою вираження принципи кримінального судочинства тільки тоді вважаються такими, коли набувають закріплення у відповідних нормативно-правових актах, а ті засади, які ні яким чином не відображені та не закріплені у законодавстві, не можуть бути віднесені до його принципів.