ВІДМІННІСТЬ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ ВІД СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ (ID:429743)

Актуальність теми. На сьогоднішній день інститут спадкового права є найважливішим серед усіх правових систем світу. Його значимість підтверджується тим, що об’єктом спадкування виступає право власності. Упродовж всього життя кожна особа намагається накопичити матеріальні блага, а також набути власні нематеріальні активи з метою забезпечення доброботу своєї сім’ї та майбутнього покоління. З моменту виникнення права власності, людством було запроваджено спадкове право, яке по суті є могутнім стимулятором дій до праці і вдосконаленням сутності та змісту життя людини. За чинним Цивільним кодексом України спадкове право поділяється на два види: спадкування за заповітом та спадкування за законом. Однак, останній є найбільш розповсюдженим видом на даний час. Це пов’язано перш за все із тим, що не кожна людина може піти на крок складання заповіту, адже тим самим ніби то переносить момент настання своєї смерті, окрім зазначеного, існують випадки, коли особа навіть не підозрює що із нею може щось трапитись та вважає, що для складання заповіту час ще не найшов. До того ж, на нашу думку, кожна особа має знати положення Цивільного кодексу України в частині спадкового права. Адже існують випадки, коли не споріднена кров, а саме чужа людина піклувалася за спадкодавцем як за рідною, але за законом першим в черзі на отримання спадщини є діти померлого. Між тим, ще одним із важливих питань спадкування за законом є дослідження проблеми впливу сімейно-забезпечувальної функції спадкового права на формування порядку спадкування за законом та деякі інші. Таким чином, і з кожним днем, громадяни України стають суб’єктами спадкування незалежно від місця проживання Проблеми пов’язані із тим, що саме залишається після смерті спадкодавця і кому повинно передаватися таке майно з найдавніших часів та по сьогоднішню добу є актуальними питаннями, які досліджується як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями. Науково-теоретичною базою даної роботи є загальнотеоретичні наукові праці, розробки провідних фахівців у галузі цивільного права. Зокрема, різноманітні аспекти спадкування за законом досліджували такі вчені: Бірюков І. А., Благовісний С. Г., Борисова В. І., Васильченко В. В., Гелич А. О., Гришаєв С. П., Дзера О. В., Ємельянова Л. В., Желіховська, Ю. В., Жилінкова І. В., Заіка Ю.О., Кондратова А. М., Коссак В. М., Кравченко О. В., Круглова О. О., Кухарєв О. Є., Малик О. В., Мічурін Є. О., Молдован В. В., Оксанюк Н. М., Піцик Х. З., Ромовська З. В., Рябоконь Є.О., Сегенюк А. В., Слома В. М., Спасибо-Фатєєва І. В., Старчук О. В., Фурса С. Я., Харитонов Є. О., Черногор Н. В., Чулінда Л. І., Шишка Р. Б., Яновицька Г. Б., Ясинок М. М. та інші. Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у тому щоб на основі аналізу наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів та судової практики сформувати теоретичну систему знань про спадкування за законом та спадкування за заповітом, визначити основні відмінні риси. Об’єктом дослідження є спадкові правовідносини, пов’язані із спадкуванням. Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання правого регулювання спадкування за законом в Україні. Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали сучасні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Їх використання дозволило вивчити проблему комплексно, а також досягти поставленої мети, вирішити поставлені в роботі завдання. У процесі тлумачення конкретних юридичних конструкцій і норм широко використовувалися прийоми формальної логіки і лексико-граматичного аналізу. Достовірність та обґрунтованість результатів, отриманих у ході дослідження, є наслідком застосування системно-структурного, порівняльно-правового, формально-юридичного методів, а також методу опису понять і термінів, методів аналізу, тлумачення, класифікації. Структура та обсяг магістерської роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.