Особливості англо-американської правової сім`ї (на прикладі правової системи Сполучених Штатів Америки) (ID:430101)

ВСТУП Кожна країна має власну правову систему, що характеризується наявністю як загальних рис правових систем світу, так і відмінностями, тобто власними специфічними особливостями. Правова система відображає закономірності розвитку суспільства, його історичні національно-культурні особливості. Англосаксонська правова система є однією з найпоширеніших у світі. Нею охоплюється територія таких держав, як Англія, США, Канада, Австралія, Північна Ірландія, Нова Зеландія й багато інших. Майже третя частина населення Земної кулі в цей час живе по принципах, споконвічно закладеним у дану правову родину. Її найчастіше називають ще родиною загального права (common law). Від інших правових родин вона відрізняється насамперед тим, що як основне джерело права в ній міститься судовий прецедент. Відповідно до існуючих правил, суд при рішенні якого б то не було питання є формально зв’язаним рішенням по аналогічному питанню, винесеним вищим судом в ієрархії або судом тієї ж інстанції. Однак фактично в процесі вибору відповідного прецеденту, його тлумачення, прийняття або неприйняття під приводом значної відмінності обставин знову розглянутої справи від раніше розглянутого, суд у цілому й окремі судді мають значну волю. Визнання прецеденту джерелом права дає можливість суду фактично творити право. Актуальність даної теми полягає в тому, що англо-американська правова система є чи не найвпливовішою і найпоширенішою в сучасному світі, а отже, її дослідження й визначення її особливостей допомагають визначити сучасні тенденції розвитку на прикладі правової системи Сполучених Штатів Америки. Аналізуючи історію становлення, формування права, створюється уявлення про правову культуру жителів високорозвинених країн, тому є можливість перейняти деякі аспекти, щоб підвищити правову культуру населення України. Слід також відзначити актуальність вивчення основного джерела права – прецеденту з метою запозичення принципів використання в українському законодавстві. Тему курсової роботи можна визначити наступним чином:  розкрити основні закономірності розвитку англо-американської правової системи;  описати структуру і дослідити історичний розвиток та становлення права в англо-американській системі  визначити основні джерела права англо-американської сім’ї;  вивести основні підтипи англо-американської системи права та порівняти особливості англійського та американського права;  проаналізувати правову систему Сполучених Штатів Америки як окрему частину англо-американської правової сім’ї;  зробити порівняльний аналіз «загального права» та законодавчих актів, федерального законодавства та законодавства штатів;  проаналізувати значимість судів у творенні права;  звернути увагу на сучасні тенденції розвитку американського права;  довести значимість права як універсального регулятора суспільних відносин. Завдання, що ставляться перед курсовою роботою, мають, в першу чергу, на меті виявити особливі риси англо-американської сім’ї, що дають їй деяку перевагу перед іншими правовими сім’ями та роблять особливою й затребуваною у світі. До основних завдань можна віднести: 1) розкрити поняття «англо-американська правова система»; 2) розглянути історію виникнення англо-американської правової сім’ї та етапи її становлення; 3) проаналізувати сучасні джерела права англо-американської системи; 4) дослідити правову систему США. Об’єктом мого дослідження в даній роботі є англо-американська правова система, що визначається через її основні елементи: праворозуміння, правові норми та їх види, систему права, джерела права, принципи права та юридичну техніку. Суб’єктом дослідження в даному випадку виступають закономірності виникнення, розвитку та функціонування англо-американської правової системи на прикладі правової системи США. Методологічна основа дослідження: в процесі роботи я використовувала від загальнотеоретичних методів, як діалектичний, метод синтезу, аналізу, дедукції та індукції, та емпіричні (порівняння, описання) методи, так і спеціально-юридичні методи (переробка та відбір необхідної інформації, аналіз документів, вивчення матеріалів судової практики, метод альтернатив, історико-правовий метод, метод дослідження і вивчення правових джерел), без яких наукове дослідження обраної теми було б неможливим. Рецензія наукових джерел: дослідженням даної теми займалися такі видатні науковці як О. В. Зайчук, С. В. Боботов, І. Ю. Жигачов, І. Ю. Богдановська, М. В. Кравчук, В. Бернхем, Р. Давід, У. Бернам, М. П. Голдінг та багато інших. В їхніх працях всебічно аналізуються специфіка та сучасний стан англо-американської правової системи, розглядаються законодавчий процес, організація і діяльність судів всіх рівнів, аналізується конституційна, адміністративна та юридична структури та приділяється значна увага актуальним проблемам права. Отже, дослідження і виявлення закономірностей у розвитку англо-американської правової системи, як однієї з найбільш розвинутих, є важливою в умовах глобалізації правових систем світу. РОЗДІЛ 1 АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКА ПРАВОВА СІМ’Я: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 1.1 Історія формування англо-американської правової сім’ї Правова сім’я загального права (англо-американська правова сім’я) – це одна із основних, сучасних сімей світу. До неї входять правові системи Англії, Ірландії, США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, інших колоній Британської імперії [9, с. 313]. При вивченні англійського права знання історії ще більш необхідно, ніж при вивченні французького права. Воно розвивалося автономним шляхом, контакти з Європейським континентом зробили на нього лише незначний вплив [15, с. 208]. Система англосаксонського права була створена Англії після нормандського завоювання. В історії його розвитку дослідники, як правило, розрізняють чотири періоди. Перший період, який називають англосаксонським, розпочинається з норманського завоювання Англії у 1066 р. Йому притаманна наявність численних законів і звичаїв варварських племен германського походження (саксів, англів, ют тощо), що мешкали у цей період в Англії. У країні не було загального права, діяли не пов’язані між собою у єдину систему локальні звичаї. Другий період у розвиткові англійського права визначають часом з 1066 по 1485 рр. (до встановлення династії Тюдорів). У цей час поступово долається домінуюча роль місцевих звичаїв і відбувається становлення загального права. Цей період справив великий вплив на всі наступні періоди розвитку правової системи Англії. Третій період розвитку тривав з 1485 по 1832 рр. і вважається періодом розквіту загального права в Англії. Його особливістю слід вважати те, що в силу ряду причин система загального права в Англії співіснувала з правом справедливості. Четвертий період визначається з 1832 р. і існує до цього часу. Поступово здійснюється значна трансформація як державного механізму, так і правової системи Англії. Значних змін зазнала судова система, яка зрівняла всі англійські суди у правах. Вони одержали можливість застосовувати як норми загального права, так і норми справедливості. Проте, як вважають правознавці, подібні реформи не позбавили англійське право його традиційних рис [4, с. 593-594]. Право англосаксонської епохи маловідоме. Римське панування, хоч і тривало в Англії IV ст. - від імператора Клавдія до початку V ст., - залишило в Англії не більший слід, ніж кельтський період у Франції або іберійський період в Іспанії. Після навернення до християнства закони писалися на англосаксонській мові. Як і інші варварські закони, вони регулювали тільки дуже обмежені аспекти тих суспільних відносин, на які поширюється сучасна концепція права. Персональний принцип поступається місцем, територіальному, але діюче право залишається суто місцевим, хоча країна і була підпорядкована єдиному суверену. [15, с. 209]. Було прийнято вважати, що перемога Вільгельма Нормандського при Сенлак в 1066 році є вихідним моментом історії англійського права. Він і його наступники відразу ж ввели добре розроблену систему судів як центральних, так і місцевих (Суд королівської лави, Палата шахової дошки і роз'їзні суди) з метою затвердити королівські права на противагу прав королівських васалів; у кінцевому підсумку ці суди перетворилися на цілі механізми, призначені не тільки для розгляду «тяжб корони», але і для винесення рішень за «загальним позовам» або «позовам народу». Негайно услід за тим почався швидкий процес створення «загального права», яке представляло собою право, створене судовою практикою в тому сенсі, що воно було оформлено і введено в дію авторитетом суду, але було за своїм походженням тубільним або народним, так як в основі його лежали діяли звичаї і навички населення. [16, с. 8-10]. Абсолютизм Тюдорів в XVI ст. був заснований на широкому використанні королівської прерогативи. У галузі кримінального процесу знаменита «зоряна палата» являла собою серйозну загрозу для свободи підданих, хоча спочатку вона була покликана лише встановити порядок після громадянської війни. У XVI ст. в результаті діяльності лорда-канцлера і занепаду загального права англійське право ледве не потрапило в родину правових систем Європейського континенту. Революція, яка могла б повернути Англію в родину романських правових систем, не відбулася. В результаті був досягнутий компроміс: залишилися існувати при певній рівновазі сил і суди загального права, і суд лорда-канцлера [15, с. 218-219]. У 1832, 1833 і 1852 роках відбулися радикальна реформа та модернізація права. В 1873 - 1875 роках організація судів також була значно модифікована Всі англійські суди отримали право застосовувати і норми загального права, і норми права справедливості, на відміну від раніше існуючого положення, при якому треба було звертатися в суд загального права, щоб отримати рішення по загальному праву, і в канцлерський суд, щоб отримати рішення на підставі норм права справедливості. Модернізація, що почалася в XIX столітті, триває і в наші дні, однак у новій формі [15, с. 223-224]. Американське ж право бере початок формування з 1496 р., коли король Генріх VІІ видав привілею Джону Каботу на плавання та освоєння нововідкритих земель від північних островів до Флориди. В історії формування правової системи США можна виокремити три етапи. Перший — це етап колоніального права (1607—1776).Другий етап, упродовж якого відбувається становлення правової системи США як самостійної, розпочався після здобуття незалежності і продовжувався до 1860 року. З другої половини XIX століття і дотепер триває третій етап, на якому американська правова система набула сучасного вигляду. На першому етапі відбувається становлення в американських колоніях Англії прецедентного права. Починаючи з 1607 року — дати створення першої колонії (Вірджинія) — постає питання про право, яким повинні керуватися мешканці колоній. Відповідь на нього було надано у справі Кальвіна, що розглядалася в Англії у 1608 році. Звичаї і традиції місцевого населення (індіанців) витіснялися, ігнорувалися як щось нецивілізоване і вороже. І все ж необхідно констатувати, що англійське право зазнало в колоніях певних змін. Це було обумовлено тим, що соціально-економічні умови і порядки в колоніях істотно відрізнялися від ситуації в метрополії. Другий етап розпочинається з американської революції, котра висунула на перший план ідею самостійного національного американського права, що пориває зі своїм «англійським минулим». Прийняття федеральної Конституції 1787 року і конституцій штатів, що ввійшли до складу США, було першим важливим кроком на цьому шляху. Починаючи з 20-х років XIX століття багато штатів стали на шлях кодификації норм загального права, залишаючи, однак, за судами широкі повноваження щодо їхнього тлумачення. Основна тенденція подальшого розвитку американського права — це зростання ролі законодавства при збереженні принципового значення рішень Верховного Суду США. У цілому ж у США склалася дуалістична система, подібна до англійської: прецедентне право у взаємодії з законодавчим. Після громадянської війни (1861 — 1865) продовжується розвиток правової системи США. З кінця XIX століття в США робляться спроби наблизити і навіть уніфікувати законодавство штатів: з цією метою в 1892 році була створена Національна конференція уповноважених з уніфікації права штатів. Приймаються нормативні акти, що закріплюють наслідки війни: скасування рабства, надання чорношкірим права голосу (13, 14, 15 поправки до Конституції). У 1890 році приймається Акт Шермана, який створює нову галузь права — антимонопольне законодавство. У 70-і роки XIX століття вперше кодифіковано федеральне кримінальне законодавство, яке знов було систематизоване в 1909 році і, зрештою, реформоване в 1948 році. Після Другої світової війни роль і масштаби законодавчої правотворчості істотно зросли. Нормативні акти Конгресу США і законодавчих органів штатів охоплюють дуже широке коло політичних і соціально-економічних питань. Систематизація і кодифікація законодавства здійснюються як у штатах, так і на федеральному рівні [8, с. 169-172].