Кримінально-правова характеристика порушення права на захист (ст.374 КК України). (ID:430737)
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ……………..……………………………….6
1.1. Об'єкт та об'єктивна сторона кримінального правопорушення………...6
1.2. Суб'єкт та суб'єктивна сторона кримінального правопорушення…….12
1.3. Кваліфікація кримінального правопорушення……….………………..15
РОЗДІЛ 2. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ДЕЯКИХ ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ…………………………………………………………………………….17
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..20
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….22
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ……………………………………………………24
Зразок роботи
Право особи на захист є фундаментальною, багатоаспектною засадою кримінального провадження, до складу якої входить низка процесуальних прав особи, що в сукупності забезпечують її правову захищеність і справедливість проце¬дури кримінального провадження в цілому. Тому це право безпосередньо закріплено як на міжнародному рівні, зокрема в ст. 14 Між¬народного пакту про громадянські і політичні права; ст. ст. 5 і 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - КЗПЛ), так і на національному - ст. 59, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України; ст. ст. 20, 42, 87 КПК України та інших нормативно-пра¬вових актах. Так, у ч. 1 ст. 20 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України зазначається, що право на захист полягає в наданні його суб’єкту можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати й подавати докази, брати особисту участь у криміналь¬ному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовува¬ти інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Порушення будь-яко¬го з прав - елементів права на захист - є порушенням останнього, що свідчить про незабезпечення в кримінальному проваджен¬ні його справедливої процедури та є безу¬мовною підставою для визнання недопусти¬мими доказів, отриманих унаслідок таких дій.
Аналіз практики українських судів за 2019 - початок 2020 років свідчить про ве¬лику кількість порушень елементів права, що розглядається. Так, із проаналізованих 70 рішень національних судів з Єдиного дер¬жавного реєстру судових рішень убачається, що найпоширенішими проявами порушення права особи на захист у зазначений період були такі: невідкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження сто¬роні захисту - 36%; проведення слідчої дії без участі захис¬ника - 17%; нероз’яснення прав підозрюваному, об¬винуваченому - 15%; порушення процедури проведення слід¬чих дій як підстава визнання порушення пра¬ва на захист - 15%.
Інші роботи з даної категорії: