Зразок роботи
Дуже гостро в Україні постає питання про стягнення проблемної заборгованості з юридичних осіб, що виникає у зв'язку з неможливістю ефективно впливати на дії юридичної особи в межах правового поля. Більшість злочинів, як свідчить практика, вчиняється саме або за допомогою або для юридичних осіб.
Для вітчизняної правової системи стало досить суперечливим доповнення чинного Кримінального кодексу України (далі – КК України) . Така зміна в законодавстві викликала чимало сперечань між сучасними науковцям. Зокрема, у змінах законодавець визначив [2]:
1) підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (ст. 96 КК України);
2) перелік юридичних осіб, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру (ст. 96 КК України);
3) підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру (ст. 96 КК України);
4) види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб (ст. 96 КК України), зокрема такі, як:
– штраф у розмірі від 5 до 75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85000 – 1275000 грн.) (ст. 96 КК України);
– конфіскація майна юридичної особи (ст. 968 КК України);
– ліквідація юридичної особи, яка застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258 –2585, 436, 4361, 437, 438, 442, 444, 447 КК України (ст. 96 КК України);
5) загальні правила застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (ст. 96 КК України);
6) застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів (ст. 96 КК України).
Зазначені вище зміни було прийнято Верховною Радою України стосовно відповідальності юридичних осіб з метою виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.
Важливим є те, що відповідно до законодавства не запроваджено можливості "притягнення до кримінальної відповідальності" щодо юридичних осіб, натомість до юридичних осіб застосовують "заходи кримінально-правового характеру" за діяння, учинені іншою особою (фізичною).