Конституційне право держави Китай (ID:461895)

Китайська Народна Республіка (далі — КНР) держава Центральної і Східної Азії. Це соціалістична держава, що межує на півночі з Монголією, на північному заході – з Казахстаном, на північному сході — з Російською Федерацією та Північною Кореєю, на південному заході — з Індією та Непалом, на півдні — з Бутаном, М’янмою, Лаосом і В’єтнамом, на південному сході омивається Південно-китайським морем. Має площу 9 596 960 кв. км (третє місце в світі), столиця — Пекін. Китай займає перше місце у світі за чи-сельністю населення (близько 1,3 млрд), третє – за розміром тери¬торії (після Росії і Канади), друге – за обсягом ВВП (після США), Це держава тоталітарного соціалізму, знаходиться на стадії довгої модернізації. Невід’ємною частиною Китаю є острів Тайвань з іншим суспільним ладом. За¬гальнонаціональною проблемою є питання щодо шляхів об’єднан¬ня Тайваню з материковою частиною Китаю. Китай є постійним представником ООН. Китайська мова (ра¬зом з англійською, російською і французькою) є офіційною мо¬вою ООН [1, с. 480]. Сучасне державне право Китаю відбиває національну специфі¬ку та історичну унікальність його державності, особливості ки¬тайського варіанту модернізації тоталітарно-бюрократичного сус¬пільства. Конституційне право КНР як галузь національного права має певну низку особливостей. Перш за все, воно є галуззю соціалі¬стичного права й пронизано відповідними ідеями. У конститу¬ційному праві відбилися всі основні концепції та постулати соціа¬лістичного «конституціоналізму», керівна роль комуністичної партії, соціалістичне народовладдя, соціалістична законність, кла¬сова боротьба тощо. Цілі та завдання конституційно¬-правового регулювання визначаються перспективами будівництва соціаліз-му, сформульованими у Конституції 1982 р. Особливістю конституційного права є наявність актів, які ма¬ють експериментальний тимчасовий характер і видаються «у дос¬лідному порядку». Причому такі акти видаються майже на всіх рівнях органів влади. Практика видання тимчасових актів обу¬мовлюється складнощами опрацювання оптимального варіанта правового регулювання суспільних відносин у країні з більш ніж мільярдним населенням та гострими соціальними проблемами