Зразок роботи
Актуальність теми дослідження. Як у теорії кримінального права, так і в практичній правоохоронній та судовій діяльності вчинення злочину передбачає необхідність його кваліфікації. Кваліфікація злочинів передбачає проведення кримінально-правової оцінки вчиненого діяння, що посягає на суспільні відносини в певній сфері та передбачає відповідальність, встановлену Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Здійснюючи кримінально-правову оцінку вчиненого діяння необхідно звертати на наявність всіх елементів складу злочину, а також умов настання кримінальної відповідальності, передбачених кримінальним законом. У науковій літературі висловлюються позиції, що при відмежування злочину від іншого проступку, в тому числі й малозначного діяння, необхідно звернути особливу увагу на ступінь суспільної небезпеки [17, c. 58].
При кваліфікації протиправних діянь необхідно чітко розмежовувати злочину від іншого проступку, оскільки склад певних злочинів дуже схожі за певними об'єктивними та суб'єктивними ознаками. При цьому необхідно зазначити, що іноді протиправне діяння, які має всі ознаки кримінального правопорушення, можуть виявитись зовсім не злочинами, а малозначними діянням, у зв'язку з відсутністю негативних наслідків або, у випадках, коли вони є зовсім незначними.
Додатково, при здійсненні кваліфікації протиправного діяння, необхідно звернути увагу на деякі особливості та з'ясувати:
чи мала на меті особа, яка вчинила протиправне діяння, завдати значної шкоди своїм діями;
чи має протиправне діяння ознаки суспільної небезпеки, що притаманні кримінальним правопорушенням;
В таких випадках правильна кваліфікація відіграє визначальну роль, оскільки визнання малозначного діяння злочином призведе до порушення прав людини та громадянина, охоронюваних законом. У разі ж кваліфікації реального злочину як малозначного - винна особа може уникнути покарання та почувати свою безкарність у разі вчинення інших злочинів.
Кваліфікацію малозначних діянь та допущення помилок при її здійсненні досліджували багато вчених в галузі кримінального права та процесу, зокрема, Благов Є. В., Дурманов М. Д., Єпіфанова О. В., Ковальов М. І., Козлов А. П., Кривоченко Л. М., Кузнецова Н. Ф., Ляпунов Ю. І., Маломуж С. І., Панов М. І., Піонтковський А. А., Пудовочкін Ю. Є. Севастьянова Т. Є. та інші, якими було зроблено значний вклад у розвиток кримінально-правової науки.
Основними цілями дослідження даного кримінально-правового інституту є: визначити принципи кваліфікації малозначних діянь та обставини, що надають можливість кваліфікувати діяння як малозначне, у судовій практиці України.
Метою даної роботи є вивчити судову практику України на предмет наявності ознак малозначних діянь.
Згідно визначеної мети, завданнями роботи є:
• Розкрити поняття та основні ознаки малозначного діяння;
• Охарактеризувати основний принцип малозначності діяння - De minimis non curat praetor;
• Розглянути обставини, які виключають можливість визнання діяння малозначним;
• Розглянути судову практику України та виявити випадки кваліфікації діяння як кримінально-караного, за умови що судом встановлено малозначність діяння;
• Охарактеризувати практичне значення кримінально-правової кваліфікації малозначного діяння.
Об’єктом дослідження є протиправні діяння, що мають ознаки малозначних.
Предметом дослідження є малозначність діяння, його ознаки та кваліфікація в судовій практиці України.
Методи дослідження – системний, функціональний, аналітичний, порівняльно-правовий, формально-логічний та інші методи дослідження.
У роботі використані нормативно-правові акти України, підручники з кримінального права України, судові рішення з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень України та аналітичні публікації судових органів
Робота складається з вступу, 3 розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.
Література і законодавство використані станом на 02.04.2020 року.
Магістр