Зразок роботи
В сучасному світі більшість демократичних країн, які володіють власною розгалуженою системою державної влади, яка здійснюється на засадах її поділу на окремі гілки, існують у монархічній або республіканській формах правління. Саме від форм державного правління залежать механізми організації та здійснення демократичних принципів.
Необхідно відзначити той факт, що у більшості сучасної наукової літератури значна увага приділяється саме республіканській формі правління через її велику поширеність, натомість, майже не приділяючи її монархіям. Хоча, варто зазначити, що монархічна форма правління є досить цікавим явищем не лише в юридичній науці, оскільки має досить глибокі історичні корена та особливості її становлення.
Історія формування сучасного суспільства свідчить про те, що монархія є однією із найдавніших форм правління державою. Її формування бере свій початок ще з часів утворення певних організованих культур, оскільки зосередження державної влади в одних руках було найбільш зрозумілим для тогочасного населення.
На сьогоднішній день у світі існує 45 держав з монархічною формою правління, в яких значну кількість становлять парламентські монархії (наприклад, Великобританія, Японія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Австралія, Люксембург, Нова Зеландія тощо). При цьому, для порівняння потрібно зазначити, що на початку ХХ століття усі європейські держави мали монархічну форму правління, окрім Франції та Швейцарії. А на території сучасної Європи їх залишилося лише 11, а решту становлять республіки.
Не дивлячись на той факт, що кількість монархій значно зменшилася, потрібно зазначити, що це жодним чином не свідчить про занепад такої форми правління у сучасному світі. Монархія залишається непорушною та традиційною формою правління для країн усього світу і Європи зокрема.
Мета та завдання роботи. Метою даної роботи є дослідження ознак та особливостей класифікації такої форми державного правління як монархія.
Згідно визначеної мети, завданнями роботи є:
розглянути основні історичні моменти при розвитку та становленні монархічної форми правління;
здійснити загальну характеристику основних видів монархій у сучасному світі;
розкрити поняття та охарактеризувати основні ознаки сучасних монархій;
визначити основні критерії та, на підставі них, здійснити класифікацію монархічних форм державного правління;
розглянути особливості співвідношення монарха з іншими гілками державної влади.
Об'єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичні аспекти теорії держави і права.
Предметом дослідження є така категорія держави і права, як монархічна форма державного правління.
Методи дослідження. З метою проведення дослідження та розкриття особливостей монархічної форми державного правління використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: системний, аналітичний, порівняльно-правовий, історико - юридичний, метод класифікації та інші.
Аналіз джерел та літератури. У роботі використані навчальна література з теорії держави і права, монографії та публікації окремих зарубіжних та вітчизняних учених.
Аналіз монархічної форми правління, її ознаки та способи класифікації досліджували зарубіжні та українські науковці, серед яких можна виділити: К. Арановського, Й. Благожа, С. Бостан, Е. Григоніса, Р. Гринюк, І. Ільїнського, Л. Ентіна, В. Макланова, М. Марченко, В. Нерсесянца, С. Серьогіну, Б. Страшуна, М. Терещука, Є. Тихонову, М. Цвіка, В. Чиркіна та інші.
Обґрунтування структури роботи. Робота складається з вступу, 3 розділів основної частини (один з яких має підрозділи), висновків, списку використаних джерел та літератури.
У Першому розділі досліджується еволюція монархічної форми правління, основні етапи її розвитку і становлення.
У другому розділі розглянуто розуміння поняття монархії, а також визначено її характерні ознаки. До того ж, розглянуто та здійснено класифікацію монархій за окремими критеріями.
Третій розділ присвячений наданню характеристики особливостям співвідношення та співіснування монарха з іншими гілками державної влади.
У Висновках узагальнено отримані результати дослідження.
Магістр