Зразок роботи
ВСТУП
Спадковий договір пройшов довгий і складний історичний шлях свого становлення та розвитку. Насамперед, завдяки стародавньому римському праву, в якому містилися перші згадки про спадковий договір, згодом німецькому національному праву, завдяки якому спадковий договір можна вважати самостійним інститутом. Інститут спадкового договору має тісний зв’язок із підгалуззю зобов’язального, а не спадкового права, оскільки є різновидом договорів про передачу майна у власність.
Найбільшу полеміку в українській юридичній літературі викликає з’ясування правової природи цього договору, оскільки думки науковців розходяться стосовно його правової природи та місця в системі цивільного права. Нині, через неоднозначний підхід до розуміння сутності спадкового договору, цей правочин ще не отримав визнання серед населення та не має частого застосування. Ще більшу цікавість останнім часок викликають практичні запитання по застосуванню спадкового договору.
Актуальність цієї теми обумовлюється значною кількістю питань, пов’язаних із безпосереднім укладенням спадкового договору, його змістом та виконанням, що зумовлюють потребу в удосконаленні вітчизняного законодавства.
Численні дослідження спадкового договору здійснювалися вітчизняними цивілістами та зарубіжними науковцями з цивільного та сімейного права, зокрема у працях Васильченко В.В., Заїки Ю.О., Кучеренко Д.С., Мазуренко С.В., Майданика Р.А., Ромовської З.В., Фурси С.Я., Фурси Є.І., та інших. Питанню загальної характеристики спадкового договору та окремим його аспектам присвячені роботи Безелера Г., Гассе Й.К., Отте Г., Фогеля В., та інших. Проте, незважаючи на наявність значної кількості наукових доробків, ця проблематика залишається актуальною.
Метою дослідження є визначення проблемних питань теорії та практики спадкового договору.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при укладанні та виконанні спадкового договору.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти укладання та виконання спадкового договору.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
– описати становлення та розвиток інституту спадкового договору;
– розглянути сутність поняття спадковий договір;
– предметний та суб’єктний склад спадкового договору;
– розглянути зміст спадкового договору;
– вивчити особливості укладення спадкового договору;
– дослідити припинення спадкового договору;
– розглянути переваги та ризики спадкового договору;
– дослідити питання виконання спадкового договору.
Теоретико-методологічну основу магістерської роботи становлять загальнонауковий діалектичний метод пізнання явищ та процесів, що дав змогу всебічно проаналізувати предмет дослідження.
Системно-структурний метод є базовою методологічною платформою, яка зумовлена специфікою предмета дослідження. Даний метод було використано при дослідженні поняття, сутності та ознак спадкового договору (перший розділ) тощо.
Логіко – юридичний метод використано при формулюванні дефініцій основних правових понять і категорій, класифікацій, висновків. За допомогою формально-юридичного методу здійснено аналіз законодавства та його тлумачення з метою виявлення суперечностей та недоліків у правовому регулюванні, прогалин у чинному законодавстві України (другий, третій розділи).
Під час виконання даної роботи були використані такі методи як аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняння, абстрагування, конкретизації, тощо.
Робота складається із вступу, трьох взаємопов’язаних розділів, висновків, списку використаних наукових джерел. Загальний об’єм роботи складає 84 сторінки.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНСТИТУТУ СПАДКОВОГО ДОГОВОРУ
1.1 Становлення та розвиток інституту спадкового договору
Як відомо одним із найдавніших правових інститутів є інститут спадкування. В процесі модернізації цивілістики та цивільного законодавства виникла досить величезна низка практичних та теоретичних завдань задля допомоги під час врегулювання суспільних відносин в обраній сфері за допомогою охорони та зміцнення законних прав та інтересів юридичних та фізичних осіб.
Вагоме місце в процесі модернізації та удосконалення цивільного законодавства приділено саме спадковому праву. З цього випливає, що договір спадкування посідає вагоме місце, у зв’язку із, що за допомогою спадкового договору забезпечується гідний рівень життя фізичних та юридичних осіб та дотримання їх законних прав.
В Україні вперше почали говорити про спадкування за часів ще княжої доби в ІХ – ХІІ столітті. Письмово згадки про спадкування відобразились в церковних та княжих уставах, уроках, договорах які були укладені між Руссю та греками ще у вісімсот сімдесят четвертому році, також згадки про спадкування наявне у збірнику «Руська Правда» яку створив Ярослав Мудрий. За збірником «Руська Правда» до спадщини було віднесено наступні речі: свійські тварини, прибудинкова територія, рухомі речі, певний товар, будинок. Земля в ті часи не входила до переліку спадщини, оскільки була не приватизована [40, c. 68].
За часів розвитку римського права в європейській правовій системі були в перше помічені згадки про договір спадкування. Саме тому в римській правовій системі існували лише дві підстави для спадщини: за законом чи за заповітом.
В ті часи вважалися недійсними договори котрі якимось чином обмежували б волю заповідача, до них відносять також договори про відмову від спадщину.
Магістр