Зразок роботи
Предметом корисливо-насильницького злочину можуть бути: гроші, іноземна валюта, цінні папери; дорогоцінні та рідкоземельні метали, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння, а також вироблені з них заводським чи кустарним способом вироби; предмети, які носять історичну чи культурну цінність; електроніка, електротехніка та оптика; різного роду товари побутового призначення; продукти харчування та спиртні напої (сюди варто додати також тютюнові вироби); транспортні засоби; наркотичні засоби; психотропні речовини, прекурсори їх аналоги, отруйні та сильнодіючі, радіоактивні речовини; зброя, боєприпаси, вибухові речовини та пристрої.
За ознаками, що характеризують обстановку корисливо-насильницьких злочинів науковець виділяє: вчинені в містах; вчинені в населених пунктах сільської місцевості; поза населеними пунктами.
За ознакою часу: вчинені вдень; вчинені в темний час доби.
Науковець наголошує, що класифікацію можна провести й за іншими елементами обстановки, наприклад, посягання може здійснюватися на об’єкти, що: охороняються; не знаходяться під охороною. Або ж вчинення злочину може бути при свідках або без свідків чи в умовах, коли злочинець невідомий.
За ознаками, що характеризують дії осіб В. В. Тіщенко пропонує проводити класифікацію у трьох групах: готування, вчинення, приховування.
На стадії готування корисливо-насильницьких злочинів вони можуть поділятись на такі, що вчинені: за попередньо розробленим та детальним планом, який передбачає вибір підготовчих дій, моделювання майбутніх дій, що виникнуть на місці злочину, а також міркування щодо дій, які будуть спрямовані на приховування обставин злочину; за планом, який сформульовано в загальних рисах і незадовго до вчинення злочину; за планом дій, який сформульовано безпосередньо перед вчиненням злочину (іноді на місці вчинення злочину), з урахуванням конкретних обставин.
Ведучи мову про безпосереднє вчинення злочину, науковець наголошує, що спектр дій, які можуть мати місце, є доволі широким, але варто виділити три ознаки, які на його думку є найсуттєвішими: спосіб проникнення на місце вчинення злочину; спосіб і характер насильницького впливу на потерпілого; характер дій, що спрямовані на заволодіння майном. Вони ж в свою чергу передбачають свій поділ, зокрема, за способом проникнення
корисливо-насильницькі злочини класифікуються на такі, що: не вимагають спеціальних умінь знань, хитрощів; передбачають проникнення на об’єкт шляхом обману; вчиняються зі зламом дверей, вікон, замків; проникнення щодо відповідного приміщення шляхом застосування насилля до потерпілого.
Характер і спосіб насильницьких дій щодо потерпілого поділяються на: дії з застосуванням фізичного насилля (які в свою чергу можуть поділятись на насилля, що: є небезпечним для життя чи здоров’я особи; не є небезпечним для життя чи здоров’я особи; пов’язне з позбавленням життя особи); дії що передбачають застосування психічного насилля. Також дії можна класифікувати за видом зброї, її муляжів, а також інших предметів, що виступають як зброя.
За характером дій, пов’язаних з заволодінням майном,
корисливо-насильницькі злочини поділяються на такі групи: ті, що супроводжуються з негайним заволодінням майном; ті що передбачають заволодіння майном через певний строк.
Заволодіння майном може передбачати: викрадення потерпілого в якості заручника; нанесення тілесних ушкоджень; заподіяння смерті; знищення майна; розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого чи його близьких; погрозу вчинення перелічених вище дій.
Дії, що спрямовані на приховування корисливо-насильницьких злочинів поділяють на: приховування самого факту вчинення злочину; приховування своєї участі в вчиненні злочину; приховування слідів злочину. За ознакою характеру таких дій приховування поділяється на: маскування; приведення потерпілого в безпорадній чи безсвідомий стан; вбивство потерпілого, свідків та осіб, які намагались припинити злочин; інсценування іншої події; використання умінь та засобів, що замітають сліди; використання корупційних зв’язків з працівниками правоохоронних органів.
Остання класифікація передбачає поділ корисливо-насильницьких злочинів за ознаками, що характеризують їх результат та наслідки.
В першу чергу В. В. Тіщенко за відношенням результату до мети злочини поділяє на ті, що: відповідають мені повністю; відповідають меті частково; повністю не відповідають меті.
Залежно від отриманого майна корисливо-насильницькі злочини поділяються на ті, в яких результатом є: отримане бажане та у відповідній кількості майно; отримане майно у меншій кількості або інше майно; майном заволодіти не вдалось.
За наслідками для здоров’я та життя потерпілого: тілесні ушкодження відсутні; тілесні ушкодження мають місце; була заподіяна смерть.
В умовах сьогодення, з огляду на ведення бойових дій в зоні АТО, які мали і мають місце на території України, вважаємо за необхідність виділити класифікацію, яка передбачає поділ корисливо-насильницьких злочинів за ознаками суб’єкта, території обстановки.
За суб’єктом злочину корисливо-насильницькі злочини можна поділити на такі, що вчинені: представниками ЗСУ та добровольчих батальйонів; представниками незаконних збройних формувань; цивільним населенням.
За ознакою обстановки на такі, що вчинені: в умовах поточного ведення бойових дій (мається на увазі вузьке розуміння цього поняття тобто вчинення відповідних злочинів знаходячись безпосередньо під обстрілом, бомбардуванням тощо); в умовах перемир’я.
За ознакою території на такі, що вчинені: на території, підконтрольній Україні; на території підконтрольній незаконним збройним формуванням.
Магістр