0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ АКАДЕМІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ УКРАЇНИ (ID:513494)

Тип роботи: реферат
Дисципліна:Право, юридичні
Сторінок: 25
Рік виконання: 2020
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
Пропозиції щодо впровадження вивчення академічної автономії закладів освіти в навчальний процес
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Успішне впровадження принципів академічної автономії у навчальний процес українських закладів освіти відповідно до меж, що зазначені у чинному законодавстві, залежить від рівня інформованості учасників освітнього процесу про свої повноваження, рівня мотивації та зацікавленості у зазначеній діяльності, а також від готовності освітян брати на себе відповідальність за результати. Зазначимо, що рівень рівень мотивації учасників освітнього процесу певною мірою залежить від їхнього рівня інформованості та обізнаності у питанні академічної автономії. Тож, на наш погляд, у першу чергу потрібно підвищувати рівень знань майбутніх спеціалістів з освітньої політики та педагогічних працівників закладів освіти щодо значення та впливу академічної автономії на успішність учнів та на якість навчальних матеріалів, аби підвищити їхню мотивацію активно сприяти розвитку академічної автономії в ЗВО та ЗЗСО. Наше експериментальне дослідження проводилося у три етапи: ● Аналітико-пошуковий; ● Експериментально-інформаційний; ● Контрольний Нами було вирішено проводити аналітико-пошуковий етап експериментального дослідження на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, що тривав упродовж жовтня 2021 року. Дослідження проводилося серед магістрантів другого курсу спеціальності 011 (Освітні/педагогічні науки). Для реалізації зазначеного етапу була створена спеціалізована анкета “Рівень зацікавленості та обізнаності магістрантів ЗВО щодо нормативно-правових основ академічної автономії в закладах освіти” (Додаток В), яка була надана для проходження здобувачам освіти магістерського рівня (фокус-група). Анкета складалася з трьох блоків, що мали на меті визначити теоретичний рівень знань учасників опитування, ступінь мотивації респондентів вивчати зазначене питання та рефлексивний погляд магістрантів на свої знання. Зазначимо ці блоки: - Когнітивний; - Мотиваційний; - Оцінювальний-рефлексивний. Отримані результати за когнітивним блоком були систематизовані у таблиці (табл. 3.1.) Таблиця 3.1 Рівень знань магістрантів принципів академічної автономії у закладах освіти - Когнітивний блок (у %) № Інтерпретація відповідей % 1 Вважають, що розуміють сутність терміну “автономія закладу освіти” 77,8% 2 Не можуть надати коректне визначення терміну “академічна автономія” 44,4% 3 Не можуть назвати закони, на яких базується впровадження академічної автономії в закладах освіти Україні 44,4% 4 Не розуміють в повній мірі вплив академічної автономії в ЗВО та ЗЗСО 88,9% 5 Виникають труднощі з визначенням критеріїв, що характеризують академічну автономією у ЗВО 61,1% 6 Недостатньо володіють інформацією про принципи академічної автономії в ЗЗСО 44,4% Аналізуючи результати когнітивного блоку Анкети, що має на меті визначити теоретичний рівень знань респондентів з питань академічної автономії в закладах освіти, можна зробити висновок про недостатню обізнаність магістрантів у зазначеній сфері. Також варто звернути увагу на те, що більшість респондентів знають основні визначення та нормативно-правові основи впровадження академічної автономії, проте не розуміють, який вплив має автономізація на навчальний процес. Така статистика свідчить про те, що у процесі підготовки експертів з освітньої політики варто звернути їхню увагу на важливість впровадження академічної автономію та на взаємозв’язок широких повноважень закладу з підвищенням рівня успішності. У процесі проведення мотиваційного блоку анкетування нами було отримано наступні результати, що сформовані в діаграмі (рис. 3.1) Рисунок 3.1 Рисунок 3.1. Рівень мотивації магістрантів вивчати питання академічної автономії Попри недостатнє ознайомлення студентів з нормативно-правовими основами академічної автономії закладів освіти в Україні, що було підтверджено результатами когнітивного блоку анкетування (табл. 3.1), рівень мотивації здобувачів освіти до розширення своїх знань у цьому питанні достатньо високий. Так, відповіді 59,3% респондентів засвідчили їхню високу мотивацію до вивчення академічної автономії, 37,8% респондентів мають дещо нижчу мотивацію і лише 3,7% респондентів зовсім не мають бажання підвищувати свій рівень знань з зазначеного питання. Наводимо результати опитування з мотиваційного блоку у вигляді таблиці (табл. 3.2), що наглядно показують потребу студентів та їхню особисту зацікавленість у розширені своїх знань у сфері академічної автономії. Також за допомогою відповідей студентів у мотиваційному блоці можна побачити, що переважна частина респондентів (66,7%) знають, як надалі використовувати набуті знання та навички. Таблиця 3.2 Рівень знань магістрантів принципів академічної автономії у закладах освіти - Мотиваційний блок (у %) № Інтерпретація відповідей % 1 Цікавляться особливостями впровадження академічної автономії в заклади освіти України 100% 2 Знають як у своїй професійній діяльності використовувати знання щодо академічної автономії 66,7% 3 Мають бажання розширити свої знання з питань академічної автономії закладів освіти України 88,9% На базі отриманих результатів за допомогою анкетування нами було підготовлено та проведено експериментальне лекційне заняття для магістрантів «Нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів» (Додаток Г). Проведення лекційного заняття мало на меті виконати наступні завдання: забезпечити студентів опануванням теоретичних знань щодо визначення академічної автономії закладів освіти; ознайомити магістрантів з історичними передумовами розвитку освітньої політики з питань академічної автономії в Україні та Європі; розширити розуміння щодо забезпечення права закладів повної загальної середньої освіти та закладів вищої освіти на академічну автономію відповідно до чинного законодавства України; ознайомити здобувачів освіти щодо різниці нормативно-правової бази щодо реалізації академічної автономії закладів освіти в України з країнами ЄС. Зазначена лекція підготовлена на основі міжпредметних зв’язків з наступними дисциплінами: педагогіка, філософія освіти, правознавство, історія України, соціологія. За допомогою розгляду лекційного заняття з педагогічної точки зору, стає зрозумілий навчального процесу в рамках академічної автономії та свободи; філософія - лекція розкриває бачення та направленості процесу навчання з використанням принципів академічної свободи; правознавство - зміст лекції характеризує рівень правового забезпечення академічної автономії в українських закладах освіти; історія України - в лекції окреслюється розвиток принципів академічної автономії в історичному контексті України; соціологія - визначає вплив процесу впровадження академічної автономії в заклади освіти на учасників освітнього процесу та на їхню діяльність. Для пояснення доцільності впровадження в освітній процес теми «Нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів» детальніше та покроково розглянемо зміст лекції. На першому етапі викладання лекції відбувається мотивація учасників освітнього процесу, стимулювання їх до навчальної діяльності, а також оголошення плану та мети заняття. У цій частині лекції варто привернути увагу студентів до актуальності та нагальності зазначеної тематики, пояснити важливість і вплив академічної автономії у навчальному процесі. Також на першому етапі варто пояснити, як можна буде використовувати отримані знання та навички у професійній діяльності. Друга частина лекції присвячена викладенню основного змісту лекційного заняття, що має на меті окреслити головні тези нормативно-правового забезпечення академічної автономії у закладах освіти України. Тож, основний зміст лекції має розкриває наступні питання: 1. Що таке академічна автономія та які існують теоретичні підходи до визначення терміну. У цьому пункті доцільно буде ознайомити студентів з понятійно-категорійним апаратом дослідження, а саме: розкрити сутність термінів “автономія”, “академічна автономія”, “академічна свобода”; показати генезис розвитку цих понять; відобразити еволюцію теоретичних підходів та визначення вказаних термінів в освітній політиці. Також варто роз’яснити різницю між іншими формами автономії в закладах освіти та надати розширену характеристику особливостям функціонування саме академічної автономії. В результаті опрацювання зазначеного пункту студенти зможуть опанувати наступними компетентностями: вміння формулювати визначення для поняття академічна автономія; виокремлювати особливості та характеристики академічної автономії поміж інших форм автономії; підсумовувати теоретичні підходи до визначення суміжних термінів; орієнтуватися в міжнародних документах, що характеризують поняття академічної автономії та академічної свободи. 2. Історичні засади формування академічної автономії у закладах освіти. Розгляд питання історичного контексту формування академічної автономії поглибить розуміння студентів розвитку даного процесу та допоможе збагнути їхній вплив на сучасний стан законодавчого забезпечення у сфері академічної автономії. У пункті рекомендується порівняти розвиток принципів академічної автономії в Україні з країнами ЄС на прикладі ЗЗСО та ЗВО, а також виокремити суто українські особливості цього процесу. На даному етапі лекційного заняття надайте змогу учасникам освітнього процесу сформувати власні висновки щодо ймовірного впливу історичного контексту на рівень впровадження академічної автономії в Україні та в Європі. У результаті викладення матеріалу студенти зможуть набути наступних компетентностей: вміння аналізувати історичні аспекти розглянутого питання та визначати їхній вплив на сучасний стан; здатність аналізувати та порівнювати особливості розвитку академічної автономії в різних країнах; вміння висловлювати власну думку та формувати особисті висновки щодо історичних засад академічної автономії в закладах освіти. 3. Нормативно-правове регулювання академічної автономії в ЗЗСО та ЗВО України. Є доцільним охарактеризувати сучасне нормативно-правове регулювання академічної автономії в українських закладах освіти, а також порівняти його з законами та нормативними актами, що передували новому законодавству задля оцінки рівня розвитку академічної автономії в Україні. Варто визначити основні тенденції нормативно-правового регулювання в закладах освіти Україні та разом зі студентами надати об’єктивну оцінку рівню забезпечення умовами для розвитку академічної автономії в ЗВО та ЗЗСО. Опрацювавши наданий матеріал студенти набувають наступних компетенцій: обізнаність студентів у нормативно-правовому законодавстві України, що регулює права та повноваження учасників освітнього процесу при впровадженні академічної автономії; набуття навичок використовувати юридичних положення під час професійної діяльності, що передбачає удосконалення нормативно-правового законодавства в освітній сфері; вміння надавати експерту оцінку рівню впровадження академічної автономії в українських закладах освіти. 4. Суб’єкти управління академічної автономії. Винесення цього питання на вивчення студентам сприятиме їхньому розумінню основних суб’єктів управління під час впровадження академічної автономії. Рекомендується розглянути чинне законодавство на предмет наданих повноважень учасникам освітнього процесу. У результаті вивчення цього матеріалу студенти матимуть змогу використовувати наступні компетенції: визначати суб’єктів управління та їхніх повноважень в рамках нормативно-правового регулювання; порівнювати права учасників освітнього процесу згідно з новим та старим законодавством. 5. Відмінності між принципами реалізації академічної автономії в Україні та у країнах ЄС. У цьому пункті доцільно буде описати основні тенденції нормативно-правового регулювання академічної автономії у закладах вищої освіти Європи, а також ознайомити студентів з критеріями академічної автономії за методологією ЄАУ. Рекомендується запропонувати студентам самостійно порівняти законодавство європейських країн з законодавством України щодо питання академічної автономії, використовуючи матеріали, що були надані студентам у третьому пункті лекції під назвою “Нормативно-правове регулювання академічної автономії в ЗЗСО та ЗВО України”. Для кращого запам’ятовування матеріалу варто скласти разом зі здобувачами освіти порівняльну характеристику регулювання питання академічної автономії. Також у процесі викладення матеріалу пропонується ознайомити студентів з рейтингом європейських країн у сфері імплементації принципів академічної автономії, та надати змогу студентам самостійно визначити місце України у рейтингу. Обговорення вищезгаданого матеріалу сформує у студентів такі компетенції, як: здатність до виокремлення головних тенденцій впровадження академічної автономії з великого масиву даних; вміння аналізувати та порівнювати статуси впровадження академічної автономії в України та в країнах ЄС; вміння критично оцінювати системи вищої освіти за наданими критеріями академічної автономії. Для домашнього опрацювання буде доцільно надати студентам завдання підготувати порівняльну таблицю українського законодавства у сфері реалізації академічної автономії з законодавством європейських країн. Пропонується надати на вибір студентам три країни Європейського союзу. На контрольному етапі нашого дослідження було проведено друге опитування серед студентів, що потрапили до фокус-групи. Результати анкетування допомогли визначити нам, як змінився рівень мотивації та рівень знань студентів до та після проведення лекційного заняття. Результати, що ми отримали, були сформовані у вигляді таблиці (табл. 3.3): Таблиця 3.3 Рівень знань магістрантів принципів академічної автономії після проходження лекційного заняття (у %) № Інтерпретація відповідей % 1 Стали краще розуміти зміст поняття “Академічна автономія” 90% 2 Можуть назвати закони, на яких базується впровадження академічної автономії в закладах освіти Україні 80% 3 Став зрозумілий вплив впровадження академічної автономії в закладах освіти 80% 4 Оцінили свій рівень знань про академічну автономію як такий, що підвищився 100% 5 Знають, як будуть застосовувати знання про академічну автономії закладів освіти у своїй професійній діяльності 80% 6 Розуміють, як скласти навчальний план щодо вивчення нормативно-правової бази реалізації освітньої політики у сфері академічної автономії 60% У таблиці окреслені навички, які вони здобули або ж вдосконалили після проведення лекційного заняття. Порівнюючи Таблицю 3.1 з Таблицею 3.3 можна чітко простежити, що студенти стали значно краще орієнтуватися в загальних питаннях, що стосуються академічної автономії в закладах освіти України. Тож, введення теми «Нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів» до програми навчальної дисципліни «Освітня політика» є обгрунтованим та підтвердженим експериментальним дослідженням кроком, що може підвищити ступінь обізнаності студентів щодо принципів реалізації академічної автономії в закладах освіти і, як наслідок, сприяти впровадженню зазначених принципів в освітній процес. Висновки до третього розділу Унаслідок входження України до Болонського процесу, а також прагнення інтегруватися до європейського освітнього простору українська система освіти наразі знаходиться на перехідному етапі, що потребує вдосконалення українського нормативно-правового забезпечення, зокрема і в сфері академічної автономії. Тому розробка та імплементація рекомендацій щодо вдосконалення українського законодавства у цьому напрямку є актуальним та затребуваним. Завдяки результатам, що були отримані нами у ході проведення порівняльного аналізу українського законодавства з законодавством ЄС щодо рівня імплементації академічної автономії у закладах освіти, ми отримали чітке бачення векторів розвитку. Були визначені основні прогалини в законодавстві України та розроблені рекомендації щодо їх заповнення. Разом з формуванням рекомендацій у сфері нормативно-правового регулювання були розроблені пропозиції щодо методів навчання освітніх спеціалістів за допомогою проведення експериментального дослідження на базі НПУ ім. М.П. Драгоманова. Проведення дослідження підтвердило потребу введення у програму дисципліни «Освітня політика» нового лекційного заняття, що сформує відповідні компетенції у майбутніх експертів задля сприяння імплементації принципів академічної автономії в українських закладах освіти. Було з’ясовано, як введення дисципліни «Нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів» впливає на: рівень мотивації магістрантів вивчати зазначене питання, використовувати набуті навички у професійній діяльності, їхнє розуміння впливу академічної автономії на функціонування освітніх закладів.   ВИСНОВКИ У результаті проведеного дослідження на тему «Нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів» можна зробити наступні висновки. 1. Дослідження теоретичних підходів до визначення академічної автономії закладів освіти в сучасних наукових дослідженнях засвідчили, що термін “академічна автономія” був сформований у ході довготривалої роботи широкого переліку науковців та остаточно зафіксований у рамках міжнародних договорів, що визначають головні принципи функціонування університетів. Також були з’ясовані головні характеристики академічної автономії в рамках закладів вищої освіти на основі засадничих міжнародних документів, що закріплюють повноваження та свободи університетів. У ході роботи була визначена різниця між “академічною автономією” та “академічної свободою”. Варто зазначити, що у процесі розгляду вищезазначеної тематики, були відзначені різні підходи іноземних вчених до розгляду терміну «академічна автономія», що пов’язана зі ступенем автономізації закладу освіти. Детальний розгляд теоретичних підходів до визначення академічної автономії показав взаємозв’язок та нероздільність всіх наявних форм автономізації закладів освіти у процесі надання ширших повноважень освітніх установ. 2. У процесі з’ясування історичних витоків розвитку автономії закладів загальної середньої освіти та закладів вищої освіти, було виявлено, що процес автономізації не був традицією ні для українських територій, ні для європейського простору. У рамках дослідження також були виявлені передумови виникнення філософського обгрунтування доцільності впровадження автономії у закладах середньої освіти, за яким через декілька десятиліть у європейських країнах почався процес здобуття практичного досвіду переваг самостійності закладів освіти в управлінні та отримання академічної свободи. Як було виявлено у курсовій роботі процес автономізації закладів освіти в Україні почався на декілька десятиліть пізніше, ніж у країнах Європи та в США, через надмірно централізований апарат управління, що дістався нашій державі у спадок від СРСР. Проте, досліджуючи та аналізуючи чинне законодавство України можна зробити висновок, що українське суспільство впевнено рухається у напрямку європейського вектору розвитку демократичних змін у системі освіти. Незважаючи на те, що процес академічної та організаційної автономізації українських шкіл розпочався лише в 2017 році з прийняття ЗУ «Про освіту», можна стверджувати, що станом на 2020 рік в Україні існує достатня правова база для розширення автономії закладів освіти, що орієнтується на багатіший міжнародний досвід. 3. У ході підготовки наукової роботи був досліджений рівень забезпечення права закладів повної загальної середньої освіти та закладів вищої освіти на академічну автономію відповідно до чинного законодавства України. Порівнюючи можливості, які надає чинне законодавство України у сфері академічної свободи, зі ступенем їхнього використання педагогічними працівниками, було з’ясовано, що освітянська спільнота зазвичай нехтує наданими повноваженнями, причинами цього є недосвідченість вчительства, а іноді й інституційна неспроможність. Серед причин варто згадати і чітку ієрархію, що десятиліттями формувалась в українській системі освіти, та яка не дозволяє педагогічним працівникам брати на себе ініціативу та проявляти свої творчі здібності. Були також виявлені суб’єкти управління закладом освіти відповідно до чинного законодавства та зазначене коло їхніх повноважень, що змінились у зв’язку з розширенням академічної та автономії. 4. Упродовж роботи над науковим дослідженням був проведений порівняльний аналіз нормативно-правової бази щодо реалізації академічної автономії закладів освіти в України з країнами ЄС. У результаті роботи нами були узагальнені основні відмінності між країнами ЄС та Україною, що стосуються форми реалізації академічної автономії, а також охарактеризовані, та які впливають на місце у рейтингу України у сфері впровадження академічної автономії у закладах вищої освіти. Так було визначено, що рівень імплементації академічної автономії у закладах вищої освіти України знаходиться на рівні “нижче середнього” у порівнянні з країнами ЄС. 5. На основі отриманої інформації щодо порівняння нормативно-правової бази України та країн ЄС, а також результатів експериментального дослідження за участі здобувачів освіти були розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення реалізації академічної автономії в українських закладах освіти. Був доведений позитивний вплив введення лекції про нормативно-правові основи реалізації освітньої політики України у сфері академічної автономії освітніх закладів у програму дисципліни “Освітня політика”, а також визначений вплив згаданого лекційного заняття на мотивацію та рівень знань майбутніх освітніх експертів. Отже, мету магістерського дослідження було досягнуто, а завдання, що були зафіксовані, виконано. Проте, тематика наукового дослідження потребує подальшого дослідження у зв’язку з удосконаленням нормативно-правового забезпечення академічної автономії та його реалізації у закладах освіти України, що зараз перебуває лише на початковому етапі.