Відповіді до екзамену "Трудове право" (ID:531997)

Межами самозахисту слід назвати: 1) відповідність вчинюваних дій порушеному праву. Тобто застосовувані заходи не повинні перевищувати межі самозахисту: вони мають бути адекватними та співвідносними з рівнем порушення права. Звичайно, що оцінку порушення права працівник здійснює самостійно, тим більше вона здійснюється під впливом емоцій (образи за те, що його несправедливо не відпускають у відпустку чи він старається, а йому не виплачують заробітну плату; гнів та страх), тому говорити про адекватність заходів самозахисту, що застосовуються, вкрай важливо, оскільки самозахист у такому разі балансує на межі між дійсним правомірним захистом прав та самоуправством. Правову оцінку вчинюваним працівником діям може дати суд у разі звернення роботодавця до суду зі скаргою на дії працівника; 2) самозахист має бути спрямований на досягнення мети – усунення порушення права чи усунення перешкод в його реалізації. Самозахист не може мати на меті зміну умов праці, якщо вони відповідають законним вимогам та були обумовлені трудовим договором, не може бути спрямований на задоволення політичних, економічних чи інших інтересів працівника; 3) самозахист має розпочинатися тільки після обов’язкового попередження роботодавця про застосування заходів самозахисту. У разі, якщо роботодавець погодився негайно усунути перешкоди та сприяти працівникові в реалізації та користуванні належним йому правом, здійснення самозахисту дозволяється тільки до моменту виникнення дійсної наявності можливості користування своїм правом; 4) самозахист має припинятися одразу ж після задоволення вимог працівника. З моменту досягнення мети самозахисту працівник зобов’язаний розпочати роботу.